Формальним приводом для зустрічі прислужився звіт голови ГР Надії Мальцевої про зустріч-нараду, яку днем раніше провів обласний очільник Андрій Ніколаєнко з головами впливових громадських організацій Кіровоградщини, як реакцію на місцях на чергові ініціативи Президента України щодо розвитку громадянського суспільства та залучення громадськості до формування та реалізації державної і регіональної політики.

Та Мальцева, напевне, не виправдала очікування мера — вона, у двох-трьох реченнях, розповівши про перебіг тієї наради, разом із іншими членами ГР, почала втамовувати "голод" особистого спілкування із світловодським градоначальником. Адже, як заявила голова ГР на прикладі Знам’янки, почерпнутому на нараді у голови ОДА, знам’янський мер буває на кожній щомісячній нараді тамтешньої ГР. І більш того — прислухається до її побажань та зауважень.


Натомість Котенко "потішив" тутешню ГР особистою участю у її роботі лиш один-єдиний раз. Та й то — у 2012 році. Такий дефіцит спілкування, зазначали присутні призводить до ефекту "зіпсованого телефону" — чиновники, яких мер "командирує" на засідання ГР не доносять у повному обсязі інформації про те, що відбувалося на засіданнях. Або ж доносять, але голова ігнорує "глас народу".

Так чи інакше, продовжив Мальцеву член ГР Вадим Степанець, такий діалог "німого з глухим" вже призвів до згортання реформування 5-ти міських ЖЕКів, яке вилилось у банальне створення на їхній базі двох комунальних підприємств на спрощеній системі оподаткування. А очолили їх наближені до влади депутати-регіонали Микита Письменний і Євген Кармаліта, які до цього очолювали по ЖЕКу і робота яких викликала чимало нарікань та скарг. Ба, більше — при цих двох КП функціонують два ТОВ (не визначені виконкомом як надавачі комунальних послуг), з якими населення примушують укладати договори на утримання і обслуговування житлового фонду.


Не оминув Степанець і теми пільгових пасажирських автоперевезень, за які і влада, і перевізники отримали серйозний наганяй від директора Департаменту інфраструктури Кіровоградської ОДА Володимира Тоцького, коли він на останньому засіданні ГР 7 листопада довідався про те, що влада, уникаючи виконання 37 статті Закону України "Про пасажирські автоперевезення", замість необмеженої посадки пільговиків в автобуси, пустила для них пару-трійку так званих пільгових автобусів, а у звичайних — вони (пільговики) перевозяться не більше двох одночасно. Тоді Тоцький заборонив перевізникам порушувати даний закон і пригрозив їм комплексною перевіркою.

Та попри це, зауважив Степанець, все так і залишається без змін, створюючи додаткову соціальну напругу. Що "особистим прикладом" засвідчила член ГО "Правозахист" Раїса Майстренко, яку на власівському маршруті такий собі водій Дудник випхав із маршрутки щойно вона нагадала і 37-му статтю закону, і Тоцького.


Натомість присутня на засіданні начальниця управління економіки Наталя Гаврилюк зазначила, що міські власті обома руками "за" виконання норм цього Закону. Але в ньому наприкінці міститься пунктик, який наголошує, що компенсуватися оці самі необмежені за кількість пільгові пасажироперевезення мають за рахунок бюджету.


У проекції на Світловодськ, се означає, що за цю "доброчинність" перевізникам треба відшкодувати лиш у поточному році 4,9 мільйона гривень. Міський же бюджет спромігся закласти на ці цілі лиш 1,3 мільйона. Але держава до цього часу спромоглася компенсувати лишень 400 тисяч гривень, та й то — за минулий рік. А за цей — всього 300 тисяч. Тож, якщо дотримуватись виконання милої для пільговиків 37-ї стаття одноосібно — увесь громадський транспорт зачахне вже за тиждень, підсумувала Гаврилюк.

На що знов заперечив Степанець. Оце, сказав він, — наслідки ігнорування владою компромісних пропозицій (а їх було чимало, і не лише по пільговим перевезенням) з боку громадськості, які мали би упередити можливий соціальний вибух на теренах міста…

До соціального вибуху, продовжила Степанця голова ГО "Громадський захист" Людмила Павловська, реально може призвести і наплювательське ставлення тутешнього чиновництва на звернення громадян. У якості прикладу, вона навела відповідь за підписом заступника начальника УЖКГ на прізвище Боровський на її звернення на ім’я міського голови стосовно темпів і якості заміни у місті теплових мереж. Відповідь цього комунальника, обурювалась Павловська, звелася фактично до переписування статей Закону України "Про звернення громадян". А в кінці — лаконічний допис про те, що міська влада не володіє даною інформацією. І лиш після того, як "не пальцем роблена" Павловська пригрозила, що звернеться до суду зі скаргою на порушення вищеназваного Закону, прийшла нарешті відповідь з даними, які істотно (у скромніший бік) відрізняються від офіційних владних реляцій.


А ще, додала невтомна громадська активістка, тутешні комунальні (і напівкомунальні) засоби інформації ані бісу не потрібні — сидячі у владній "кишені", вони жодним чином не слугують інтересам громаді, ретранслюючи відверту брехню та ще й не допускають на свої шпальти та екрани "глас народу".

…Ну, що Котенко? Майже весь час він просидів непорушно, наче гордий Сфінкс, допоки і самі оратори не втомилися йорзати на стільцях, наводячи аргументи своєї правоти…

Підбиваючи підсумок, він частково визнав, що прорахунки таки мали місце. Провиною за які він "поділився" із своїми кадрами, які, на прикладі декотрих із них (до того ж — комунальників), не можуть відрізнити лопату від грабель. Звіт про роботу саме цих кадрів мер пообіцяв заслухати на найближчій сесії міськради. Для декого із них, запевнив Котенко, це буде останній звіт.


А щодо подолання дефіциту спілкування із громадськістю — висловив готовність зустрічатися із нею особисто ледь не щотижня, доручивши своїм "церемоніймейстерам" підготувати відповідний розклад таких зустрічей.


Віталій Асауленко
Фото автора