Драматичні вкраплення ХХІХ сесії
"Мовне" звернення до Верховної ради, одна нова "Швидка медична допомога" замісто GPS-навігаторів на всі "швидкі", що є і, безперечно, перипетії з безпалим громадянином та малоприємні проблеми із дитячими щепленнями…А загалом, ця сесія міськради була виваженою.
^ Реклама ^Пленарне засідання 29 чергової сесії міськради 26 червня розпочалося з пропозиції до колег представниці фракції "Батьківщина" Таїси Гончаренко включити до порядку денного питання стосовно звернення до Верховної Ради з вимогою невідкладного зняття з розгляду Проекту закону України "Про засади державної мовної політики"… Обраниця мала на увазі зрадницький, як вважають нормальні українці, закон, розроблений змосковщеними "регіоналами" Ківаловим-Колєсніченком, який було ухвалено ВР у першому читанні. Задля його остаточного затвердження залишилось ухвалити його ще у другому читанні…
За включення цього питання проголосувало 14 міськдепів із 37-ми присутніх у сесійній залі. Тобто, необхідна у таких випадках одна третина голосів таки дозволила це зробити.
Натомість Євген Кармаліта (фракція Партії регіонів) вніс пропозицію і це питання, і депутатські запити, і відповіді на них перенести на кінець засідання. Більшість колег його підтримали. На що однофракційник Гончаренко Юрій Сап’янов заявив:
Ю.Сап’янов: "Раз запити перенесли на кінець сесії, тоді і я з’явлюсь на кінець сесії"
Першою, згідно порядку денного, було заслухано доповідь начальниці фінансового управління Наталії Яременко щодо уточнення цьогорічного міського бюджету. Так, зокрема, 32,4 тисячі гривень направляються на ремонт даху власівської СШ №8. А також ухвалено клопотання до облради щодо виділення додаткової субвенції у розмірі трьох мільйонів гривень на ремонт доріг на вулицях Хмельницького та Лєніна.
Н.Яременко пропонує розподілити кошти таким чином…
Дещо дискусійним виявилась пропозиція фінуправління щодо виділення із Бюджету розвитку 40-ка тисяч гривень для придбання GPS-навігаторів для світловодських "Швидких допомог". Тут слово мовив "батьківщинець" Віктор Курочка. Міськдепам, сказав він, доводили доцільність такого придбання, але то була точка зору, за його словами, лобістів цього питання, які наголошують на контролі з допомогою цих приладів за нецільовим використанням медичного транспорту. Одначе, заперечив обранець, місто у нас невелике — у ньому важко загубитись каретам "швидкої". Чи не краще було би ці кошти направити на виплату "депутатської" допомоги нужденним людям, які звертаються по неї до своїх депутатів.
Та Яременко заперечила, мовляв, навігатори і "депутатська" допомога — це видатки з різних бюджетів, які не можуть підміняти одне одного.
"Регіонал" Микола Олійник вніс ще більш сміливу пропозицію: замість навігаторів на не вельми нові "швидкі" треба придбати одну нову "швидку".
У М.Олійника — зустрічна пропозиція
На що підвівся депутат облради, перший заступник міського голови Сергій Яременко. Ну, по-перше, сказав він, нова сучасна "швидка" коштує 300-350 тисяч гривень — суми, що аж ніяк не еквівалентні сумі, необхідній на ці навігатори. І по-друге, нагадав віце-мер, встановлення на "швидкі" навігаторів здійснюється у відповідності до обласної Програми — так, як це вже зроблено в Олександрії, де раніше (до навігаторів) тамтешні "швидкі" за рік виїжджували паливно-мастильних матеріалів на 800 тисяч гривень за рік, тепер (з навігаторами) ці витрати зменшились до 450 тисяч гривень…
С.Яременко наголошує на необхідності навігаторів
Врешті і це питання було проголосоване, як і пропонували фінансисти.
Серед блоку питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності, які озвучила нова начальниця управління економіки Наталя Гаврилюк, найбільш цікавим стало утворення Наглядової ради з розгляду інвестиційних проектів малого підприємництва та їх фінансової підтримки, що, на думку багатьох обранців, сприятиме пожвавленню ділової активності у місті…
А от блок питань, пов’язаних із архітектурою і земельними відносинами (а це чотири "гаражні" питання), взагалі було знято з розгляду через, як повідомила секретарка міськради Зінаїда Климчук, багато зауважень до документації. Ці питання відправили на доопрацювання.
Невдоволену репліку щодо цих доопрацювань кинув "регіонал" Микита Письменний. Хотілося б знати, мовив він, як таки приймаються виконкомом ці документи, що вони кожного разу відправляються на доопрацювання.
І аж ось воно — мовне питання. На трибуну заступила Гончаренко. Вона нагадала колегам про 5-ту та 140-ву статті Конституції України, 10-ту статтю Закону України "Про місцеве самоврядування" та про рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року… Сукупно там йдеться про те, що українська мова, як державна, є обов’язковим засобом спілкування та діловодства на всій території України та визначається, що українська мова є єдиною державною мовою в Україні. Окрім того вона нагадала, що, окрім прямого зазіхання на мову українського народу, ухвалення Проекту закону Ківалова-Колєсніченка завдасть додаткових витрат у 17 мільярдів гривень, що ляже тягарем на Держбюджет…
Т.Гончаренко в обороні рідної мови
В обговорені звертатись-не звертатись до парламенту особистим, вперемішку з українською і її північним діалектом, поділився лиш Кармаліта. У нього, сказав він, у школі з української мови і літератури були суцільні "п’ятірки". Але потім — армія, інститут… Коротше, йому зручніше "абщатся на рускам язикє". А щодо звернення, то обранець радив би не поспішати, адже, за його словами, в даному законі не йдеться про надання статусу другої державної мови якійсь іншій мові — українська так і залишається єдиною державною мовою в Україні. Йдеться лиш про так звані регіональні "язикі" в місцях компактного проживання на українських теренах тих чи інших національних меншин. А таких регіонів налічується в Україні, за попередніми даними, 13. До того ж Кіровоградська область у цьому перелікові не значиться. Тому, резюмував Кармаліта, не варто розхитувати мовний "човен".
Є.Кармаліта пропонує не поспішати її (мову) обороняти
Голосування. І тільки 10 міськдепів підтримали означене звернення до Верховної Ради, тобто, звернення не буде…
І тут над іншими 27-ми обранцями з’явився дух Великого Шевченка. "Німії, підлії раби заснули, мов свині в калюжі, в своїй неволі", — крізь зуби мовив до них Кобзар, перед тим, як розвіятись хмаринкою (звісно, Тарас з його і сьогодні актуальними словами з’явився лише у творчій уяві автора цих рядків)…
Серед відповідей на депутатські звернення найбільш дискусійним, знов-таки, став запит "батьківщинця" Миколи Сопільняка до тутешніх "ескулапів" відносно громадянина без кількох пальців правої руки, якому ще у 2000 році було знято інвалідність і який всі ці роки не може її поновити (про це питання, яке на сесіях вже давно стало епохальним, ми неодноразово писали)…
І знов, як і на попередній сесії, відповідала голова ЦРЛівської Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Ореста Косович. Вона вкотре закликала міськдепів зняти це питання з контролю, адже можливості установи її рівня вже вичерпано. І те, що обласна МСЕК, до компетенції котрої належить зняття-надання груп інвалідності, ніяк не хоче присвоювати інвалідність даному громадянинові, то це повноваження вже не тутешнього МСЕК. Пояснюючи, чому з громадянина було знято 12 років тому інвалідність (не відросли ж у нього нові пальці, як у ящірки), Косович зазначила, що, згідно положення про експертизу, інвалідність дається спочатку на один рік, після чого вона може зніматися, якщо, наприклад, людина одужала. У випадку з даним чоловіком то, можливо, він не звернувся вчасно до МСЕК задля її (інвалідності) подовженням. Відтак, сказала доповідачка, у даному питання чітко вимальовується конфліктна ситуація. На цей випадок передбачається її вирішення на базі Дніпропетровського центру експертиз, куди даному громадянинові неодноразово рекомендувалось звернутися, але він, з причин невідомих, і досі не скористався цією можливістю.
О.Косович пропонує направити безпалого до Дніпропетровська
"А у безпалого грошей немає на такі поїздки", — заперечує М.Сопільняк
Врешті обранці залишили це питання на контролі допоки не буде вирішено питання з безкоштовним для безпалого громадянина обстеженням у дніпропетровському Центрі…
На контролі залишили й запит Гончаренко стосовно незадовільного охоплення щепленнями дітей. Бо безкоштовні, гарантовані державою, проводяться вкрай не достатньо, через що батькам за них треба платити по 300-400 гривень із власної кишені, що є надто обтяжливо для їхніх гаманців і безвідповідально перед прийдешніми поколіннями.
Ян ДРОБОВИК
Фото автора
За включення цього питання проголосувало 14 міськдепів із 37-ми присутніх у сесійній залі. Тобто, необхідна у таких випадках одна третина голосів таки дозволила це зробити.
Натомість Євген Кармаліта (фракція Партії регіонів) вніс пропозицію і це питання, і депутатські запити, і відповіді на них перенести на кінець засідання. Більшість колег його підтримали. На що однофракційник Гончаренко Юрій Сап’янов заявив:
"Ну раз так — тоді і я прийду на кінець сесії", і полишив залу засідань…
Ю.Сап’янов: "Раз запити перенесли на кінець сесії, тоді і я з’явлюсь на кінець сесії"
Першою, згідно порядку денного, було заслухано доповідь начальниці фінансового управління Наталії Яременко щодо уточнення цьогорічного міського бюджету. Так, зокрема, 32,4 тисячі гривень направляються на ремонт даху власівської СШ №8. А також ухвалено клопотання до облради щодо виділення додаткової субвенції у розмірі трьох мільйонів гривень на ремонт доріг на вулицях Хмельницького та Лєніна.
Н.Яременко пропонує розподілити кошти таким чином…
Дещо дискусійним виявилась пропозиція фінуправління щодо виділення із Бюджету розвитку 40-ка тисяч гривень для придбання GPS-навігаторів для світловодських "Швидких допомог". Тут слово мовив "батьківщинець" Віктор Курочка. Міськдепам, сказав він, доводили доцільність такого придбання, але то була точка зору, за його словами, лобістів цього питання, які наголошують на контролі з допомогою цих приладів за нецільовим використанням медичного транспорту. Одначе, заперечив обранець, місто у нас невелике — у ньому важко загубитись каретам "швидкої". Чи не краще було би ці кошти направити на виплату "депутатської" допомоги нужденним людям, які звертаються по неї до своїх депутатів.
Та Яременко заперечила, мовляв, навігатори і "депутатська" допомога — це видатки з різних бюджетів, які не можуть підміняти одне одного.
"Регіонал" Микола Олійник вніс ще більш сміливу пропозицію: замість навігаторів на не вельми нові "швидкі" треба придбати одну нову "швидку".
У М.Олійника — зустрічна пропозиція
На що підвівся депутат облради, перший заступник міського голови Сергій Яременко. Ну, по-перше, сказав він, нова сучасна "швидка" коштує 300-350 тисяч гривень — суми, що аж ніяк не еквівалентні сумі, необхідній на ці навігатори. І по-друге, нагадав віце-мер, встановлення на "швидкі" навігаторів здійснюється у відповідності до обласної Програми — так, як це вже зроблено в Олександрії, де раніше (до навігаторів) тамтешні "швидкі" за рік виїжджували паливно-мастильних матеріалів на 800 тисяч гривень за рік, тепер (з навігаторами) ці витрати зменшились до 450 тисяч гривень…
С.Яременко наголошує на необхідності навігаторів
Врешті і це питання було проголосоване, як і пропонували фінансисти.
Серед блоку питань соціально-економічного розвитку та комунальної власності, які озвучила нова начальниця управління економіки Наталя Гаврилюк, найбільш цікавим стало утворення Наглядової ради з розгляду інвестиційних проектів малого підприємництва та їх фінансової підтримки, що, на думку багатьох обранців, сприятиме пожвавленню ділової активності у місті…
А от блок питань, пов’язаних із архітектурою і земельними відносинами (а це чотири "гаражні" питання), взагалі було знято з розгляду через, як повідомила секретарка міськради Зінаїда Климчук, багато зауважень до документації. Ці питання відправили на доопрацювання.
Невдоволену репліку щодо цих доопрацювань кинув "регіонал" Микита Письменний. Хотілося б знати, мовив він, як таки приймаються виконкомом ці документи, що вони кожного разу відправляються на доопрацювання.
"Цікаво, хто там що не додає, чи може не доплачує?", — недвозначно натякнув міськдеп.
І аж ось воно — мовне питання. На трибуну заступила Гончаренко. Вона нагадала колегам про 5-ту та 140-ву статті Конституції України, 10-ту статтю Закону України "Про місцеве самоврядування" та про рішення Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року… Сукупно там йдеться про те, що українська мова, як державна, є обов’язковим засобом спілкування та діловодства на всій території України та визначається, що українська мова є єдиною державною мовою в Україні. Окрім того вона нагадала, що, окрім прямого зазіхання на мову українського народу, ухвалення Проекту закону Ківалова-Колєсніченка завдасть додаткових витрат у 17 мільярдів гривень, що ляже тягарем на Держбюджет…
Т.Гончаренко в обороні рідної мови
В обговорені звертатись-не звертатись до парламенту особистим, вперемішку з українською і її північним діалектом, поділився лиш Кармаліта. У нього, сказав він, у школі з української мови і літератури були суцільні "п’ятірки". Але потім — армія, інститут… Коротше, йому зручніше "абщатся на рускам язикє". А щодо звернення, то обранець радив би не поспішати, адже, за його словами, в даному законі не йдеться про надання статусу другої державної мови якійсь іншій мові — українська так і залишається єдиною державною мовою в Україні. Йдеться лиш про так звані регіональні "язикі" в місцях компактного проживання на українських теренах тих чи інших національних меншин. А таких регіонів налічується в Україні, за попередніми даними, 13. До того ж Кіровоградська область у цьому перелікові не значиться. Тому, резюмував Кармаліта, не варто розхитувати мовний "човен".
Є.Кармаліта пропонує не поспішати її (мову) обороняти
Голосування. І тільки 10 міськдепів підтримали означене звернення до Верховної Ради, тобто, звернення не буде…
І тут над іншими 27-ми обранцями з’явився дух Великого Шевченка. "Німії, підлії раби заснули, мов свині в калюжі, в своїй неволі", — крізь зуби мовив до них Кобзар, перед тим, як розвіятись хмаринкою (звісно, Тарас з його і сьогодні актуальними словами з’явився лише у творчій уяві автора цих рядків)…
Серед відповідей на депутатські звернення найбільш дискусійним, знов-таки, став запит "батьківщинця" Миколи Сопільняка до тутешніх "ескулапів" відносно громадянина без кількох пальців правої руки, якому ще у 2000 році було знято інвалідність і який всі ці роки не може її поновити (про це питання, яке на сесіях вже давно стало епохальним, ми неодноразово писали)…
І знов, як і на попередній сесії, відповідала голова ЦРЛівської Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Ореста Косович. Вона вкотре закликала міськдепів зняти це питання з контролю, адже можливості установи її рівня вже вичерпано. І те, що обласна МСЕК, до компетенції котрої належить зняття-надання груп інвалідності, ніяк не хоче присвоювати інвалідність даному громадянинові, то це повноваження вже не тутешнього МСЕК. Пояснюючи, чому з громадянина було знято 12 років тому інвалідність (не відросли ж у нього нові пальці, як у ящірки), Косович зазначила, що, згідно положення про експертизу, інвалідність дається спочатку на один рік, після чого вона може зніматися, якщо, наприклад, людина одужала. У випадку з даним чоловіком то, можливо, він не звернувся вчасно до МСЕК задля її (інвалідності) подовженням. Відтак, сказала доповідачка, у даному питання чітко вимальовується конфліктна ситуація. На цей випадок передбачається її вирішення на базі Дніпропетровського центру експертиз, куди даному громадянинові неодноразово рекомендувалось звернутися, але він, з причин невідомих, і досі не скористався цією можливістю.
О.Косович пропонує направити безпалого до Дніпропетровська
"Так у нього грошей немає, до того ж у нього мати — інвалід!", заперечив Сопільняк.
"А у безпалого грошей немає на такі поїздки", — заперечує М.Сопільняк
Врешті обранці залишили це питання на контролі допоки не буде вирішено питання з безкоштовним для безпалого громадянина обстеженням у дніпропетровському Центрі…
На контролі залишили й запит Гончаренко стосовно незадовільного охоплення щепленнями дітей. Бо безкоштовні, гарантовані державою, проводяться вкрай не достатньо, через що батькам за них треба платити по 300-400 гривень із власної кишені, що є надто обтяжливо для їхніх гаманців і безвідповідально перед прийдешніми поколіннями.
Ян ДРОБОВИК
Фото автора
