Реформа ЖКГ: думка Лукинського
Безумовно, він не претендує на істину в останній інстанції, про що він відразу нас попередив. Він — це Юрій Лукинський… Його можна назвати кадровим виконкомівцем — багато пропрацював в органах місцевого самоврядування. Він і на пенсію пішов з посади першого заступника міського голови, на якій працював кілька років аж поки крісло мера міста не виборов нині чинний Юрій Котенко. Та ось на останній сесії міськради, після того, як його перша заступниця склала свої повноваження, депутатський корпус майже одноголосно, з подання того ж таки Котенка, підтримав кандидатуру Лукинського на заміщення вакансії, що утворилася…
^ Реклама ^Наразі потенційний новий "зам" перебуває у роздумах. Адже, не секрет, у разі згоди Лукинського — саме на його плечі ляже основний тягар стабілізації ситуації у реформуванні ЖКГ (і довкола), у якій і мер з його командою, яка нагадує байкарських Лебедя, Рака та Щуку (або принаймні нагадувала до нещодавньої колегії ОДА) та опоненти мера нагородили чимало завалів… Ми ж, скориставшись цією паузою, звернулись до нього аби довідатись про його бачення реформування міського ЖКГ.
— Пане Юрію, поза сумнівів, ви являєтесь, як-то кажуть, "докою" з багаторічним досвідом управлінської роботи. До того ж, ви кілька років поспіль очолюєте громадську організацію під назвою "Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень" у активі якої і "круглі столи", і семінари на тему місцевого самоврядування, де дослідження комунального питання посідає своє чільне місце… Яке ваше бачення того, що нині відбувається з реформуванням ЖКГ?
— Попри широкий розголос у світловодській громаді, я так не побачив цілісної картини реформи ЖКГ. Бажання багатьох мешканців міста отримати позитивні зміни в тих послугах, що забезпечують їх повсякденне життя, звелося до суто технічного аспекту — як ліквідувати, або принаймні, зменшити кількість наявних ЖЕКів. Але, на мою суб’єктивну думку, реформа повинна бути направлена на досягнення зрозумілої і підтриманої всіма мети. Крім того реформа повинна зачіпати не лише питання як краще утримувати будинки та прибудинкової території ЖЕКами — на весь комплекс житлово-комунальних послуг.
— Але ж треба-то з чогось починати. От і розпочав наш мер із ЖЕКів…
— Якщо вже наша реформа звелась до реформи ЖЕКів (сподіваюсь, у нас вона лише цим не обмежиться), зупинюсь трошки на цьому… Прийняте на сесії міської ради рішення про зменшення кількості ЖЕКів до двох може дати деякий проміжний позитивний ефект, щоправда, за умови одночасного доопрацювання способу їхнього переходу із загальної системи оподаткування на єдиний податок з різким зменшенням тягаря цього оподаткування. Податком на додану вартість та за рахунок зменшення питомої ваги фонду оплати праці на один квадратний метр житлової площі з 90-95% до 60-70%, насамперед, за рахунок скорочення керівного складу та інших витрат при зміні обсягів обслуговування на один ЖЕК з 100-120 тисяч квадратних метрів до 250-300 тисяч квадратних метрів. Але поки що я не бачу в цій схемі практичного врахування базового принципу у реформуванні.
— Ви сказали "базовий принцип"… Поясніть, що ви маєте на увазі?
— На сьогодні мета реформи проглядається здебільшого як бажання отримати більш якісні послуги за меншу ціну. Тобто, за відсутності базового принципу, реформа звелася до розгляду суто технічних моментів діяльності ЖЕКів, наприклад, дебатуються питання, якою повинна бути управляюча компанія: комунальною чи приватною, кому і яким чином вона буде підпорядковуватись. Базовий же принцип реформи житлово-комунальної галузі, включно з тепло, — та водопостачанням, це зміна порядку надання комунальних послуг шляхом отримання нами, як споживачами, права вибору: кому, за що і скільки платити, насамперед через право безпосереднього управління коштами, які ми платимо за потрібні нам послуги. Для виконання цього принципу не важливо, на якому рахунку будуть акумулюватися кошти, а важливо, хто, як і за якими регламентуючими документами буде їх витрачати та контролювати. А для відповідного рішення, як це вирішувати: чи через уповноважену від будинку особу, чи через комітет, у нас є законодавчий орган — сесія міської ради.
— Допоки, як ви говорите, відсутній такий милий вашому серцю базовий принцип і все звелося до "тяганини" із ЖЕКами, що ви скажете про такий сегмент утримання житлового фонду, як ОСББ?
— Так, дійсно, ідея ОСББ сьогодні активно просувається на державному рівні. Але, вважаю, що це робиться не стільки задля створення більш комфортних умов для життя своїх громадян, стільки з метою зняти з себе фінансовий та інші тягарі утримання зношеного і швидко старіючого житлового фонду. Але, на жаль, держава не вирішує головну умову цього процесу — попередній капітальний ремонт…
Я ще раз хочу наголосити: реформування ЖКГ має бути комплексним. І тут я не бачу в цьому зацікавленості нашої представницької гілки влади. Адже ще у третьому кварталі минулого року наш Центр напрацював концепцію реформування теплопостачання у Світловодську та передав наші розробки голові відповідної постійної депутатської комісії. Але і досі ми не помітили як жодних зрушень, так і бажання спільно працювати в цьому напрямку.
Крім того, не знаю, чи входить до нашої Програми реформування передача Світловодського водоканалу до управління обласного комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград", але хочу застерегти, що зараз ми знаходимося, перед загрозою втрати або продажу нашої конкурентної переваги — водоочисної станції та водозабору в районі шлюзу. Якщо, звісно, не буде втручання нашого депутатського корпусу.
Віталій Асауленко
Фото із архіву Богдана Дроздова
— Пане Юрію, поза сумнівів, ви являєтесь, як-то кажуть, "докою" з багаторічним досвідом управлінської роботи. До того ж, ви кілька років поспіль очолюєте громадську організацію під назвою "Муніципальний центр стратегічного планування і маркетингових досліджень" у активі якої і "круглі столи", і семінари на тему місцевого самоврядування, де дослідження комунального питання посідає своє чільне місце… Яке ваше бачення того, що нині відбувається з реформуванням ЖКГ?
— Попри широкий розголос у світловодській громаді, я так не побачив цілісної картини реформи ЖКГ. Бажання багатьох мешканців міста отримати позитивні зміни в тих послугах, що забезпечують їх повсякденне життя, звелося до суто технічного аспекту — як ліквідувати, або принаймні, зменшити кількість наявних ЖЕКів. Але, на мою суб’єктивну думку, реформа повинна бути направлена на досягнення зрозумілої і підтриманої всіма мети. Крім того реформа повинна зачіпати не лише питання як краще утримувати будинки та прибудинкової території ЖЕКами — на весь комплекс житлово-комунальних послуг.
— Але ж треба-то з чогось починати. От і розпочав наш мер із ЖЕКів…
— Якщо вже наша реформа звелась до реформи ЖЕКів (сподіваюсь, у нас вона лише цим не обмежиться), зупинюсь трошки на цьому… Прийняте на сесії міської ради рішення про зменшення кількості ЖЕКів до двох може дати деякий проміжний позитивний ефект, щоправда, за умови одночасного доопрацювання способу їхнього переходу із загальної системи оподаткування на єдиний податок з різким зменшенням тягаря цього оподаткування. Податком на додану вартість та за рахунок зменшення питомої ваги фонду оплати праці на один квадратний метр житлової площі з 90-95% до 60-70%, насамперед, за рахунок скорочення керівного складу та інших витрат при зміні обсягів обслуговування на один ЖЕК з 100-120 тисяч квадратних метрів до 250-300 тисяч квадратних метрів. Але поки що я не бачу в цій схемі практичного врахування базового принципу у реформуванні.
— Ви сказали "базовий принцип"… Поясніть, що ви маєте на увазі?
— На сьогодні мета реформи проглядається здебільшого як бажання отримати більш якісні послуги за меншу ціну. Тобто, за відсутності базового принципу, реформа звелася до розгляду суто технічних моментів діяльності ЖЕКів, наприклад, дебатуються питання, якою повинна бути управляюча компанія: комунальною чи приватною, кому і яким чином вона буде підпорядковуватись. Базовий же принцип реформи житлово-комунальної галузі, включно з тепло, — та водопостачанням, це зміна порядку надання комунальних послуг шляхом отримання нами, як споживачами, права вибору: кому, за що і скільки платити, насамперед через право безпосереднього управління коштами, які ми платимо за потрібні нам послуги. Для виконання цього принципу не важливо, на якому рахунку будуть акумулюватися кошти, а важливо, хто, як і за якими регламентуючими документами буде їх витрачати та контролювати. А для відповідного рішення, як це вирішувати: чи через уповноважену від будинку особу, чи через комітет, у нас є законодавчий орган — сесія міської ради.
— Допоки, як ви говорите, відсутній такий милий вашому серцю базовий принцип і все звелося до "тяганини" із ЖЕКами, що ви скажете про такий сегмент утримання житлового фонду, як ОСББ?
— Так, дійсно, ідея ОСББ сьогодні активно просувається на державному рівні. Але, вважаю, що це робиться не стільки задля створення більш комфортних умов для життя своїх громадян, стільки з метою зняти з себе фінансовий та інші тягарі утримання зношеного і швидко старіючого житлового фонду. Але, на жаль, держава не вирішує головну умову цього процесу — попередній капітальний ремонт…
Я ще раз хочу наголосити: реформування ЖКГ має бути комплексним. І тут я не бачу в цьому зацікавленості нашої представницької гілки влади. Адже ще у третьому кварталі минулого року наш Центр напрацював концепцію реформування теплопостачання у Світловодську та передав наші розробки голові відповідної постійної депутатської комісії. Але і досі ми не помітили як жодних зрушень, так і бажання спільно працювати в цьому напрямку.
Крім того, не знаю, чи входить до нашої Програми реформування передача Світловодського водоканалу до управління обласного комунального підприємства "Дніпро-Кіровоград", але хочу застерегти, що зараз ми знаходимося, перед загрозою втрати або продажу нашої конкурентної переваги — водоочисної станції та водозабору в районі шлюзу. Якщо, звісно, не буде втручання нашого депутатського корпусу.
Віталій Асауленко
Фото із архіву Богдана Дроздова
