Сесію по водоканальському колектору скликали майже через місяць потому як почалася його "різанина". Пікет на вході до "білого дому", де 27 серпня мала проходити позачергова 79-та сесія міськради, свідчив: єдине питання порядку денного — "Про продаж колектора скиду очищених вод" — буде непростим і тривалим. А вимагали представники громади, судячи по чужомовним написам на транспарантах "Колектор нє продавать!". А коли сесія розпочалася, пікетувальники увійшли до депутатської кімнатки, у якій і без них обранцям було затісно. Тоді й було вирішено провести її у більш просторій концертній залі Палацу культури.
^ Реклама ^
...З десяток міськдепів, що брали слово, виступали категорично проти позбавлення міста колишнього водоканальського колектора. (Наша довідка: даним колектором очищена на очисних спорудах вода аж 22 км — до села Садки на Полтавщині — "штовхалася" насосами для скидання у Дніпро). Всі вони, як один, згадували травневу 2009 року сесію, коли приймалося рішення про його продаж та про те, як вони були категорично проти такого розбазарювання народного майна. Мовляв, не сьогодні-завтра місто відродить свій економічний потенціал, а з ним — збільшення (не те, що зараз) об’ємів стічних вод. І куди тоді їх (оті води) без колектора дівати?
Далі обранці — для порядку — "порозпинали" прибулу на сесію представницю керівної ланки Світловодської ОДПІ. Адже, саме податківці 30 липня поточного року продали колектор кіровоградській фірмі, яка відразу ж й приступила до його демонтажу. А коли дійшла черга до прийняття рішення, а саме: вважати дії "митарів" по продажу колектора такими, що порушують норми чинного законодавства; доручити міськвиконкому виступити співпозивачем до позову про визнання недійсними результатів продажу колектора; терміново звернутись до голови Полтавської ОДА з клопотанням про призупинення демонтажу колектора на території Полтавської області, а також — до правоохоронних органів, виявилось, що питома частина обранців вже проголосували... ногами. Тобто, стався брак кворуму. Отак (ніяк) і завершилась позачергова.
Але не лише це вразило полум’яне серце журналіста і громадянина...
Починаючи від секретаря Віталія Юшка та нинішнього директора (даруйте, генерального директора) та міськдепа Олександра Коротича і закінчуючи виступаючими слугами народу, майже в унісон звучало прізвище головного винуватця того, що сталося — прізвище колишньої директорки КП "Світловодський міськводоканал" Любові Осіпчук. Сама ж вона, тільки-но її згадували, наче на пружинах вскакувала з крісла, намагаючись взяти слово...
Кілька разів їй майже вдалося досягти жаданої трибуни, та пан Юшко раз-по-разу, надаючи слово то депутатам, то податківцям, то обуреній громадськості, зводив її потуги нанівець. Що, безумовно, розпалило наш професійний інтерес: що ж такого хотіла сказати пані Осіпчук та так і не змогла?
Читайте матеріал ""Трибуна" пані Осіпчук" у наших колег: "Світловодськ Інформ", №35 від 2 вересня 2010.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.