Серед низки культурно-мистецьких заходів, що проводитимуться у місті до Дня незалежності нашої держави, заслуговує на увагу виставка живописних робіт відомих місцевих художників Людмили Попруженко і Михайла Углікова. Ця виставка експонується у міському краєзнавчому музеї і має назву "Люблю тебе, мій рідний краю!".
Ім'я Михайла Углікова вже відоме численним відвідувачам музею, адже це біля його картини, на якій зображена Воскресенська церква м. Новогеоргіївська, подовгу зупиняються і світловодці, і гості міста. А цього разу відвідувачі музею зможуть оглянути пейзажі, створені талановитим майстром.

Місто збентежила інформація щодо фінансової проблеми в галузі освіти та її наслідків, які можуть торкнутися ледь не кожної родини Світловодська: "Чи будуть садочки скорочені, чи закриються яслі-групи, чи будуть об'єднані класи..?" та інші інтерпретації запитань, які народжуються від окремих громадян і з кожним днем стають все дивовижнішими за своїм змістом.
Так, дійсно в галузі освіти є певні економічні проблеми. Такі ж проблеми є і в інших галузях: охорони здоров'я, культури, спорту та ін. Проте доводиться визнати, що саме освіта має найбільший дефіцит. Можливо, саме тому автори чергового песимістичного прогнозу стосовно роботи цієї галузі б'ють на сполох?

Минулого разу засідання виконавчого комітету відбулося не так, як завжди, у четвер, а днем раніше – в середу, 12 серпня. Розглядалося 15 питань, по більшості прийнято позитивні рішення.

Молодь, звісно, п'є напої і не секрет, що багато, а склянки ставить поряд із собою, адже поблизу немає жодної урни для сміття. Але до того часу, коли починають прибирати двірники, пусті пляшки забирають старенькі бабусі і дідусі, як прибавку до пенсії. Та що ж робити з купою папірців, а ще гірше зі сміттям від насіння?
Звісно, важко уявити те, що кожен буде прибирати за собою і носити все це до найближчої урни, що розташована біля магазину. Проте, такі люди є. Молодь також визнає, що якби урни були розташовані неподалік від лавочок, то сміття було б менше.

Два тижні тому у місті сталася надзвичайна ситуація, наслідки якої ми, на щастя, поки що на собі не відчули. Відповідні служби спрацювали оперативно щодо виявлення проблеми і так само оперативно (звичайно, наскільки це можливо) намагаються її вирішити. Мова йде про пошкоджений колектор в районі вул. Приморської, 54.
За словами головного інженера КП "Світловодський міський водоканал" Григорія Коваленка, сталося це на самотічному колекторі, що приймає стоки каналізації з досить великого мікрорайону – від Бульвару Дніпровського до ЗОШ №5. Протяжність колектора більше 60 метрів, діаметр 450 мм, знаходиться на глибині 8 метрів.

За повідомленням служби порятунку, 10 серпня о 10.35 від чергового міськрайвідділу внутрішніх справ надійшла інформація про те, що в 50 метрах від берега Кременчуцького водосховища в районі насосної станції (садове товариство "Аврора") помічено тіло людини у верхньому одязі.
Як з’ясувалося пізніше, причина смерті – гостра серцева недостатність. Певно, тепер правоохоронці повинні сказати, як тіло потрапило у воду, адже рятувальники стверджують: людина загинула не від води.

Слідчий підрозділ управління Служби безпеки України в Кіровоградській області завершив досудове слідство й передав до суду кримінальну справу за ознаками статті 305 (контрабанда наркотиків) Кримінального кодексу України щодо однієї з мешканок Кіровограда. Зловмисниця у квітні цього року намагалася залізницею незаконно перевезти через державний кордон більше одного кілограма маріхуани. Завдяки пильності правоохоронців перемістити канабіс їй не вдалося.

Щонайменше Світловодську потрібно 150 тисяч гривень для облаштування навколишніх земель під нові захоронення... Ніхто й не думав, що станеться це так швидко
Питання щодо виділення з міського бюджету вищеназваної суми „обіцяє” бути піднятим на найближчих сесіях міськради, коли тутешні обранці зберуться після літніх канікул. А поки тему останнього „притулку” для городян ми попросили висвітлити начальника Світловодського УЖКГ Володимира Семенова...

Інклюзионізм. Так по-науковому зветься тяга до „колекціонування”... сміття. Її найбільш яскраво описав Микола Гоголь у своїх „Мертвих душах”. Після чого „інклюзионізм” став більш відомий під назвою „Синдром Плюшкіна”. Але, той Плюшкін жив у власній хаті... А що робити, коли такий жах знаходься за стінкою багатоквартирного будинку? Як це багато років триває в одній світловодській багатоповерхівці...
В ці дні господиня десь завіялася на кілька днів (сусіди кажуть, вона періодично їздить до родичів десь у Московії). Але цього разу вона забулася перекрити воду у своєму помешканні... Коротше кажучи, наполохані сусіди покликали ЖЕКівського сантехніка, який у присутності свідків проник до „апартаментів” та, перекривши воду, врятував сусідів від затоплення. Хоча стеля на кухні нижньої квартири таки встигла набути бурого плямистого „забарвлення”. Паралельно з сантехніком, сусіди погукали й журналістів... А там!.. Впору гукати не провінційні мас-медіа, а негайно телефонувати Гіннесові!.. Про тарганів, що наче коні „дременули” на вихід, щойно сусідка відчинила двері тієї „нехорошої квартири” та про моторошний сморід не варто й казати... Коридор, проходи до кухні та кімнат до самої стелі(!) завалено сміттям*... Коробки, ганчір’я, ганчір’я і знову коробки, і знову ганчір’я! І так, говорять сусіди, триває вже десять років.