У Власівці провели в останню путь захисника України Антона Семенюка

21 січня у селищі Власівці відбулося прощання із загиблим захисником України Антоном Семенюком, солдатом, снайпером 2 категорії 2 взводу снайперів роти снайперів. Антону було 30 років. Він загинув 11 березня 2025 року поблизу села Басівки Сумського району Сумської області внаслідок штурмових дій противника.
У день прощання у Власівці зібралися рідні, близькі, побратими та односельчани, щоб віддати останню шану захиснику. Зі скорботою і вдячністю громада провела героя в його останню земну дорогу.
Антон Семенюк народився 31 серпня 1994 року в місті Бухарі Республіки Узбекистан. Проживав у селищі Власівці Світловодської громади, яке стало для нього рідним домом. Навчався у школі-інтернаті у селищі Пантаївці, де закінчив 9 класів, після чого продовжив освіту у професійно-технічному училищі № 6 міста Кременчук.
У 2018 році Антон переїхав до Києва, де працював вантажником. Того ж року був мобілізований до лав Збройних сил України, а у 2019 році підписав контракт на проходження військової служби. Проходив службу солдатом, снайпером, сумлінно виконував бойові завдання, проявляв мужність і відповідальність.
У 2023 році під час виконання бойових завдань у районі Бахмута Антон отримав поранення. Після лікування продовжив службу в Сумській області. 11 березня 2025 року він зник безвісти, а 12 січня 2026 року офіційно було підтверджено його загибель.
За мужність, відвагу та самопожертву Антон Семенюк був нагороджений відзнакою "За жертву крові / В боях за волю України", орденом "За мужність" І ступеня, а також нагрудним знаком "Золотий хрест".
Антон був щирою та доброю людиною, любив співати й готувати, ділився домашніми стравами з побратимами. Мав особливу любов до тварин — на кожній позиції піклувався про них і ніколи не залишав голодними. Завжди був готовий прийти на допомогу іншим.
У загиблого захисника залишилися мама та сестра.
Вічна пам’ять герою!
Антон Семенюк народився 31 серпня 1994 року в місті Бухарі Республіки Узбекистан. Проживав у селищі Власівці Світловодської громади, яке стало для нього рідним домом. Навчався у школі-інтернаті у селищі Пантаївці, де закінчив 9 класів, після чого продовжив освіту у професійно-технічному училищі № 6 міста Кременчук.
У 2018 році Антон переїхав до Києва, де працював вантажником. Того ж року був мобілізований до лав Збройних сил України, а у 2019 році підписав контракт на проходження військової служби. Проходив службу солдатом, снайпером, сумлінно виконував бойові завдання, проявляв мужність і відповідальність.
У 2023 році під час виконання бойових завдань у районі Бахмута Антон отримав поранення. Після лікування продовжив службу в Сумській області. 11 березня 2025 року він зник безвісти, а 12 січня 2026 року офіційно було підтверджено його загибель.
За мужність, відвагу та самопожертву Антон Семенюк був нагороджений відзнакою "За жертву крові / В боях за волю України", орденом "За мужність" І ступеня, а також нагрудним знаком "Золотий хрест".
Антон був щирою та доброю людиною, любив співати й готувати, ділився домашніми стравами з побратимами. Мав особливу любов до тварин — на кожній позиції піклувався про них і ніколи не залишав голодними. Завжди був готовий прийти на допомогу іншим.
У загиблого захисника залишилися мама та сестра.
Вічна пам’ять герою!
































Фото: svgr.gov.ua




30-річний Антон Семенюк із Власівки загинув у бою на Сумщині
