Як зміняться ціни на продовольство без «херсонських кавунів»?
Цінами на овочі та фрукті переймаються в сезон консервації у кожній родині. Та й приготувати нашу національну гордість — борщ — стало значно дорожче. Тільки за останній рік, за даними Економічної правди, вартість борщового набору зросла в 1,4 рази. Отже, який "фруктово-овочевий сезон" очікує Україну, та й взагалі до чого готувати гаманці найближчим часом?
^ Реклама ^Об’єктивні причини подорожчання городини
Пригадаємо, багато років овочі та баштанні були візитівкою Херсонщини. Після визволення Херсону восени минулого року президент приїхав туди, і на запитання, чи не безпечніше було б привітати з Києва, відповів: "А як же кавуни?", нагадує ВВС.
В останньому довоєнному 2021 році Херсонщина була на першому місці за кількістю вирощених у відкритому ґрунті овочів — майже 12% від усього їх виробництва в Україні, пише видання. Також вона посідала перше місце у виробництві баклажанів, кавунів, помідорів, перцю… (Чим ще була знана область, "ВК" розповідав неодноразово. Наприклад, у номері від 17 червня цього року). Але під час окупації суттєво знизилися об’єми виробництва. А після підриву Каховської ГЕС на зміну воді для поливу полів та прибуткам прийшов брудний мул і ще більше пилових бур. Як скоро можна буде відновити сільське господарство в цьому регіоні?
Досі під окупацією й частина Запорізької області, яка також відома гарними врожаями овочів та фруктів. А такого часнику, як вирощували, наприклад, у Пологівському та Оріховському районах, в країні зараз взагалі немає.
Центри овочівництва "змінять прописку"
Проте, якщо минулого року альтернативою частині продукції з цих регіонів могли бути закордонні поставки, зараз аграрії країни шукають і знаходять нові можливості для вирощування.
За словами експертів зовсім скоро центр овочівництва в Україні може зміститися, пише Дзеркало тижня. Щоб бути ефективними, доводиться засвоювати нові технології.
Місця фермерів з півдня займають виробники інших областей України. Нарощує виробництво кавунів Одеська область. Оскільки у Миколаївській області працює один із найбільших у Європі виробників томатної пасти, зусилля спрямовували на максимальне розмінування регіону навесні, каже експертка у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО ПЕРСПЕКТИВА" Лариса Гук.
Тож надурожаїв і відповідно дуже низьких цін цього року очікувати не варто. Але до осені, на думку фахівців, ціни повинні знизитися, проте все ж таки не до довоєнного рівня.
Він наводить приклад, що імпортна цибуля була по 80 грн і 100 грн, а зараз українська в опті продається десь по 30 грн за кілограм, пише ВВС.
Дефіциту баштанних не буде
Для кавунів та динь — лише початок сезону. Спеціалісти впевнені — дефіциту баштанних не буде. Адже сьогодні їх завозять не тільки з Туреччини, а й Азербайджану, Іспанії та інших країн.
Пригадаємо, багато років овочі та баштанні були візитівкою Херсонщини. Після визволення Херсону восени минулого року президент приїхав туди, і на запитання, чи не безпечніше було б привітати з Києва, відповів: "А як же кавуни?", нагадує ВВС.
В останньому довоєнному 2021 році Херсонщина була на першому місці за кількістю вирощених у відкритому ґрунті овочів — майже 12% від усього їх виробництва в Україні, пише видання. Також вона посідала перше місце у виробництві баклажанів, кавунів, помідорів, перцю… (Чим ще була знана область, "ВК" розповідав неодноразово. Наприклад, у номері від 17 червня цього року). Але під час окупації суттєво знизилися об’єми виробництва. А після підриву Каховської ГЕС на зміну воді для поливу полів та прибуткам прийшов брудний мул і ще більше пилових бур. Як скоро можна буде відновити сільське господарство в цьому регіоні?
"До деокупації і аналізу ґрунтів прогнозувати щось дуже важко", — каже ВВС Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Досі під окупацією й частина Запорізької області, яка також відома гарними врожаями овочів та фруктів. А такого часнику, як вирощували, наприклад, у Пологівському та Оріховському районах, в країні зараз взагалі немає.
Центри овочівництва "змінять прописку"
Проте, якщо минулого року альтернативою частині продукції з цих регіонів могли бути закордонні поставки, зараз аграрії країни шукають і знаходять нові можливості для вирощування.
За словами експертів зовсім скоро центр овочівництва в Україні може зміститися, пише Дзеркало тижня. Щоб бути ефективними, доводиться засвоювати нові технології.
Місця фермерів з півдня займають виробники інших областей України. Нарощує виробництво кавунів Одеська область. Оскільки у Миколаївській області працює один із найбільших у Європі виробників томатної пасти, зусилля спрямовували на максимальне розмінування регіону навесні, каже експертка у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО ПЕРСПЕКТИВА" Лариса Гук.
"Ще у 2022 році аграрії заходу і центральної час-тини України почали нарощувати виробництво овочів. Та звичайно в один момент у короткий термін перекрити ту пропозицію, яка йшла з півдня до повномасштабного вторгнення, важко", — розповідає Денис Марчук.
Тож надурожаїв і відповідно дуже низьких цін цього року очікувати не варто. Але до осені, на думку фахівців, ціни повинні знизитися, проте все ж таки не до довоєнного рівня.
"Київська і Вінницька область, частково Дніпропетровщина, Одещина, Закарпаття значно розширили свої посіви, розуміючи, що окупація може затягтися. Тому ми не очікуємо браку пропозиції вітчизняних виробників. І це призводитиме до зниження цін", — каже Денис Марчук.
Він наводить приклад, що імпортна цибуля була по 80 грн і 100 грн, а зараз українська в опті продається десь по 30 грн за кілограм, пише ВВС.
Дефіциту баштанних не буде
Для кавунів та динь — лише початок сезону. Спеціалісти впевнені — дефіциту баштанних не буде. Адже сьогодні їх завозять не тільки з Туреччини, а й Азербайджану, Іспанії та інших країн.
"Не відкрию великого секрету, якщо скажу, що країни такі, як Туреччина, балканські країни, окремі — Болгарія, Румунія, — посіяли дуже багато кавуна. Ми можемо очікувати дуже багато поставок з-за кордону. І, крім того, це Одеса і Миколаїв", — розповів Суспільному радник директора Львівського гуртового ринку сільськогосподарської продукції Іван Стефанишин.
Юлія Колос
Фото: Pixabay
