Червоно-чорний прапор, який у більшості народонаселення асоціюється з Провідником українського визвольного руху під час ІІ Світлової війни Степаном Бандерою і мілітарною організацією цього самого руху — Українською повстанською армією, світловодські "свободівці", відзначаючи 1 січня 2018 року 109-річницю з дня народження цього самого Провідника, урочисто підняли на третій щоглі на ґанку адмінбудинку… Цей вчинок, непогоджений з офіційною владою, звісно, викликав суспільний резонанс (одні — "за", другі — "проти") у Світловодську. На радість оцих других, незабаром знову спорожніла третя щогла. Та на радість тих, хто "за" — ненадовго.

28 січня акція з його повторного підняття за ініціативою світловодської Спілки учасників АТО, яка об’єднала наших земляків — хлопців, власне кажучи, далеких від політики, але обпалених полум’ям війни заради миру в Україні. Як зазначали на церемонії промовці, сей день вибрано не випадково: 28 січня нормальні українці вшановують пам'ять кількох сотень українських студентів, які рівно 100 років тому під станцією Крути (неподалік від кордону з Московією) дали нерівний бій (більшість з них — перший і останній бій) 4-тисячній зграї загарбників з півночі. І друга дата — вже сучасний етап: оборона Донецького аеропорту вже від нащадків тих загарбників, яка тривала з кінця травня 2014 року по кінець січня 2015-го. Загалом, 242 дні!

Вшанувавши полеглих Героїв Хвилиною мовчання, червоно-чорне знамено знову здійнялося на третій щоглі. Цього разу прапор укріпили якоюсь хитрою "примочкою", щоби не так-то просто його було зірвати, якщо хтось, звісно, наважиться. Адже бойові побратими тут же, на ґанку, схвалили рішення: той, хто посягне на святиню, вважатиметься не лише ворогом України, а й особистим їхнім ворогом. З усіма наслідками…



На завершення церемонії ваш кореспондент запитав у голови світловодських АТОвців Олександра Скотнікова: чи узгоджувалось сьогоднішнє дійство з тутешніми органами влади?