Саме 12 листопада два роки тому новообраний міський голова Валентин Козярчук присягався, заступаючи на свою посаду на сцені Палацу, служити міській громаді, як-то кажуть, вірою і правдою. Тоді концертна зала цього культурницького закладу була забита вщент. Вірогідно, думаючи, що така явка буде й надалі, пан Валентин, також, 12 листопада минулого року теж у Палаці звітував — людей було значно менше. А цьогоріч цього дня послухати і поспілкуватися з ним теж до Палацу прийшло людей, ну, хіба що, трішки більше, аніж міських обранців на сесії, які через брак кворуму не відбуваються… Навіть жарт такий пішов гуляти: на мавпочок подивитися, виставка яких наразі триває у тому ж Палаці, людей прийшло значно більше, аніж на мера. Навіть, якщо до їх числа включити користувачів інтернету, що переглядали мерський звіт он-лайн. Та й сам пан Валентин, розпочинаючи зустріч, не без смутку у голосі заявив, що він розраховував на багато більшу аудиторію…

Чому так відбувається? Безумовно, політичні та інші аналітики-спеціалісти відповіли би на це питання більш розлого. Але можна припустити, що така байдужість містян пов’язана з їхньою втомою від "кориди", яку регулярно влаштовують поміж собою градоначальник і міськдепи. Та хай би гризлись — на то вони і гілки влади, щоби в суперечках відбувалося видиме покращення для простих людей. А воно навіть навпаки стає. І світла у кінці тунелю не видно.

Єдине тут, на що сподівається обиватель, то це на нові вибори. Та коли "на мера" прийшло мізерно мало цього самого обивателя, то, вірогідно, це є свідченням того, він (обиватель) вже "списав" Козярчука з числа своїх майбутніх лідерів. А може й не "списав" — може, якраз навпаки. Просто, чого слухати, коли пан Валентин весь час говорить про одне й те саме. От 12 листопада 2017 року винятком не стало.