Євген Маланюк – одна з найяскравіших постатей української літератури XX ст., на жаль, ще мало досліджена в рідній країні. Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Поезія Євгена Маланюка багато в чому автобіографічна, адже в його вірші – це його бачення світу, розуміння непростих подій, свідком яких йому випало стати. У віршах митця про кохання поєдналися чисте високе почуття і земна пристрасть.

Літературна експедиція "Як перший пелюсток весни", що відбулася 26 січня в читальній залі Центральної міської бібліотеки, повела учнів 11 класу СЗШ №7 у світ інтимної лірики поета. Бібліотекарі намагалися познайомити старшокласників з історіями написання Євгеном Маланюком деяких ліричних творів, що були народжені як першим захопленням, так і справжнім коханням.



Євген Маланюк завжди подобався жінкам. Гарний, мужній, атлетичної статури, високого зросту, він постійно закохувався і вмів причаровувати. Ганна Кузнєцова, Міла Неспокойчицька, Ольга Юзкова, Ганна Редер, Наталія Лівицька-Холодна, Зоя Равич, Богумила Савицька… Про те, який слід залишили в серці та в поезії Євгена Маланюка ці жінки, розповіли бібліотекарі Надія Дуканіч та Марина Ливада.

Але дізнатися, ким були адресатки маланюкової інтимної лірики замало. Щоб почути і пізнати поета, необхідно читати його вірші. Протягом літературної експедиції Діана Гусейнова, Мадіна Кузібаєва та інші декламували одні з найкращих ліричних творів поета: "І завше сниться: липень, сад, кущі…" , "Як перший пелюсток весни…", "Одна пісня" тощо.

Почесним гостем заходу стала відома поетеса нашого міста Лідія Лаврик, яка закликала старшокласників читати неординарні вірші Є. Маланюка та вивчати його багату й цікаву спадщину.

Нам залишається лише долучитися до поетичного світу одного з найбільших українських митців ХХ століття.