Нагадаємо, 28 серпня поточного року на стоянці біля табурищанського "Маркетопту" авто Рибачука зачепила інша автівка. Шофер, який з неї вискочив, не вдаючись до зайвих балачок, гепнув пана Костянтина по голові якимось кийком, затиснутим у руці. Потім — ще. Коли той впав заюшений кров’ю, почав гамселити його ногами. І все це відбувалося на очах дружини і неповнолітнього сина Рибачуків. А потім і полісмени підоспіли — дружина викликала. З нападником (особа його запротокольована — тренер він з таких собі східних єдиноборств) вони трішечки поспілкувались та й відпустили. Щось намагалися розпитувати й Рибачука, складали якісь папери, поки прибулі на місце медики зі "швидкої" не забрали його до лікарні…

СЮЖЕТ: Замах на еколога

І ось три місяці з гаком потому: пан Костянтин вже вийшов на роботу, рани зовні загоїлись. І він вже може собі дозволити трішки "пофілософствувати"…



А як "лох" трохи прочуняється, то можна починати і його "розвод" — нав’язування вигідну нападникові лінію поведінки та примушуючи до певних дій. Але "лох" Рибачук, ледве прийшовши до тями, на це не повівся, а став викликати поліцію. Як не повелася і дружина Рибачука, якій дві розвеселі пасажирки босяка, поки чоловік був непритомний, радили їй:



Тож в дію вступив план "Б": виклик "підставного" водія (до речі, зайвого свідка на користь сторони нападника), узгодження їхньої версії подій, щоб видати ними вигадане за правдоподібне і викласти цю ситуацію поліції за їх баченням і т. і. В той час, як потерпілий, ще не прийшовши до тями, тільки й міг видавити з себе: "не знаю", "не бачив", "не пам’ятаю". Та й які можуть бути відповіді у людини, якій тупим предметом розбили голову до струсу мозку і втрати свідомості?

…Пройшло вже більше трьох місяців після нападу, але в цій справі, за словами потерпілого, практично нічого не зрушилося з місця. Хіба що слідча, на вимогу Рибачука, допитала його дружину та сина. Та ще, знову-таки на вимогу потерпілого, оглянула його автомобіль з бризками крові. Разом з цим, до цього часу не проведено впізнання особи нападника ані самим потерпілим, ані його рідними. Не проведено допит осіб, що були в автомобілі з нападником, та "підставного" водія.

Наслідки від завданих ушкоджень відчуваються у Рибачука й досі: часто болить голова, виникає головокружіння, послабився зір, на обличчі та голові залишились рубці від завданих ударами ран. Ще невідомо, як відгукнуться ці наслідки у майбутньому. Адже у пана Костянтина – малолітній син, якого треба ростити й виховувати... І він, який бачив, як якийсь мерзотник немилосердно б’є його батька, вряди-годи запитує його, чи щось було тому дядькові за це.



І запитує, здається, у порожнечу.