Олег Медяник про об’єднання громад, власні інвестиції і депутатську діяльність
Олег Медяник про об’єднання громад, власні інвестиції і депутатську діяльність
3 серпня 2016
Чотири тижні минуло з нашої поїздки на фермерське господарство "Корида" та підприємство "Світ-сир", що у селі Подорожньому. Приємні враження від побаченого і цікава розповідь керівника Олега Медяника не стерлися з пам’яті і потребують подальших публікацій, адже про досвід успішної роботи у наш непростий час треба розповідати. Отже, ми продовжуємо розмову з керівником ФГ "Корида" та засновником ТМ "Світ-сир" Олегом Григоровичем Медяником.
— Олеже Григоровичу, розпочнемо з найактуальнішої теми для громади Подорожнього. Не так давно відбулася координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові Світловодської районної ради, у якій ви брали участь. Мова, зокрема, йшла про одну з двох можливих об’єднаних громад у Кіровоградській області — Велико-Андрусівську, яка утворюється разом з громадою села Подорожнього. Яке ваше бачення перспективи такого об’єднання?
— Я позитивно поставлюся до будь-якого рішення громади села Подорожнє. Якщо більшість мешканців села скаже "так" об’єднанню, я погоджуся з цим рішенням. Я вважаю, що від розвитку моїх підприємств громада Подорожнього виграє у будь-якому випадку. Сам же я живу у Світловодську і голосувати за те чи інше рішення не буду.
— Вас називають одним з найкращих інвесторів Світловодського району. Що будуєте? В які об’єкти вкладаєте кошти?
— З 2014 року ми будуємо відділення обробки та зберігання насіння зернових культур загальною площею майже 300 квадратних метрів. Цього року плануємо його завершити. Розпочали будівництво корівника на 120 голів загальною площею 1200 квадратних метрів: виготовили проектно-кошторисну документацію, закупили будівельні матеріали, розпочали монтаж конструкцій. В поточному, 2016 році, освоєно вже 875 тис. грн. інвестицій. У 2017 році плануємо здати його в експлуатацію. Це будуть найсучасніші об’єкти в районі.
— Ті, що вже функціонують, теж непогані. Принаймні, мені сподобалося, що можна ходити по корівнику, не турбуючись про власне взуття — чисто, є чим дихати. Попередні відвідини ферм, пригадую, складали інше враження і без резинових чобіт там було не пройти.
— Робимо все не тільки для людей, а й для тварин також. Чистота — це насамперед. Тепло і затишно повинно бути і коровам, і персоналу, який їх годує, прибирає за ними і забирає молоко. У нас все автоматизовано. Молоко по трубопроводам надходить до переробного підприємства. Очищення корівника теж автоматизовано. Головне — любити свою роботу і підопічних. Ви помітили, що кожне телятко чисте і охайне, його можна погладити! Тварини не бояться людей, бо до них тут дуже добре ставляться.
— І годують добре? Голодна тварина не буде такою добродушною…
— Так, годуємо добре, бо корми вирощуємо самостійно. Жоден клаптик землі у нас не простоює. От і серед господарського двору росте люцерка, яку ми скошуємо, сушимо і годуємо тварин. Є ще близько 150 гектарів ріллі та 50 гектарів під сіножатями орендованої землі, яку ми засіваємо.
— В коментарях до нашого першого інтерв’ю один з читачів звинувачував вас у захопленні чужої землі. Що ви можете з цього приводу сказати?
— Я користуюсь земельними ділянками сільськогосподарського призначення виключно на підставі договорів оренди з власниками земельних паїв, тобто використовую ці землі у законний спосіб, за що сплачую орендну плату. Окрім того, сумлінно сплачую податки в бюджет Світловодського району та до бюджету країни. Будь-яких "самозахватів" чужих земельних ділянок я не робив. На мене скаржиться один чоловік, який разом з дружиною мешкає за селом Нагірне, на Московській горі. Точно не скажу, але гадаю, що вони з дружиною ніде не працюють (хоча за віком ще далеко не пенсіонери), податків, напевно, нікому не платять, кажуть, займаються "ізотерикою", надають людям якісь послуги, проте вважають себе громадськими діячами. Так от, цей чоловік на власний розсуд, як "хазяїн", дозволяє собі їздити на власній автомашині через орендоване та засіяне мною поле, знищуючи все, що виросло. Зрозуміло, я з цим погодитися не можу і тому забороняю це неподобство. Його обуренню немає меж, бо він та його дружина, мабуть, вважають себе господарями Московської гори! Тож хочу порадити їм обом влаштуватися на роботу, у законний спосіб заробляти гроші, сплачувати податки і тим самим приносити користь не тільки собі, а й громаді! Пустими балачками та постійними безпричинними скаргами на всіх і вся користі суспільству не принесеш, треба працювати. Заробляйте на власні потреби і наповнюйте бюджет села, міста чи району! А якщо підходити до справи серйозно, пропоную всім: якщо у вас є претензії до мене, телефонуйте до моєї громадської приймальні: 098 742 74 90, домовимося про зустріч і всі проблеми вирішимо. Я в цьому впевнений.
— У вас є громадська приймальня? Розкажіть детальніше.
— Як ви знаєте, я — депутат Світловодської районної ради сьомого скликання. Оскільки, бізнес відбирає більшу частину часу, вимушений був відкрити громадську приймальню. І мені зручно, і моїм виборцям, і всім жителям Світловодського району, особливо сіл Подорожнього та Нагірного. У разі потреби кожен охочій може зателефонувати на "гарячу лінію": 098 742 74 90 або зайти за адресою: с. Подорожнє, вул. Колгоспна, 2/3. До того ж, кожен другий четвер місяця я проводив виїзні прийоми громадян Озерської сільської ради, за якою мене закріпила райрада. Таким чином до мене звернулося близько 200 жителів району з різних питань: отримання матеріальної допомоги та юридичних консультацій, оформлення субсидій, земельні питання тощо. А в липні поточного року, на численні прохання мешканців Подорожнього та Нагірного, рішенням 11-ої сесії Світловодської районної ради мене було закріплено за Подорожненською сільською радою. Отже, користуючись нагодою, ще раз запрошую громадян звертатись до моєї громадської приймальні. Кожен четвер я буду вести прийом громадян з 9:00 до 11:00.
— Як вдається знаходити час на депутатську діяльність?
— Це дуже важко, але я намагаюся встигати. З початку каденції пропустив лише одну сесію районної ради з поважних причин, бо був у відрядженні, а мене ніхто не повідомив. Всі конструктивні рішення підтримую. Практичну допомогу громадам також надаю. Зокрема, для села Велика Скельова було придбано тротуарну плитку та матеріали для ремонту сходів сільської ради й будинку культури, обладнання для проведення мережі інтернет, світломузичну установки для танцювального колективу, також було надано допомогу в ремонті ґрунтової дороги при в’їзді зі сторони села Озера. На звернення Озерської громади, було придбано кварцову лампу в дитячий садочок. Зимою в період негоди надавалась допомога по розчищенню дороги між селами Подорожнє та Нагірне, також була надана допомога науково-дослідницькій експедиції з вивчення старовинного кладовища, та інше, всього не перерахуєш.
— І все ж, що вас більше за все турбує, що заважає розвитку?
— Зрозуміло, що головною залишається справа, якій я присвятив ось вже 9 років життя — виготовлення натуральних продуктів із молока без рослинних жирів. Як і будь-яке працююче підприємство, ми маємо ряд проблем, головною з яких є кадрова — ми не можемо знайти фахівців. Старше покоління спеціалістів йде на заслужений відпочинок, а молодь не бажає працювати, навіть попри всі хороші умови, які створені для працівників підприємства. Сьогодні нам потрібні фахівці практично всіх професій молокопереробної та сільськогосподарської галузей.
Друга проблема полягає в тому, що нашу марку ще мало знають. Але ми постійно розширюємо географію своїх продажів. А віднедавна, на численні прохання мешканців міста та району, нашу продукцію можна придбати й в торговельній мережі "Маркетопт". Там представлено основний наш асортимент: "Бринза болгарська", "Фета українська", "Моцарелла", "Масло вершкове", "Сир для смаження і гриля"… Все виготовлено з натуральних продуктів за старовинними рецептами. Скуштуйте, впевнений — не пошкодуєте!
— Дякую вам за розмову. Сподіваюсь, наступного разу ви поділитеся секретами виготовлення сирів?
— Із задоволенням. А хто хоче на практиці дізнатись про ці секрети, запрошую на роботу. Телефонуйте до відділу кадрів: 098 742 74 90.
Розмову вела Тетяна Дроздова.