За розповсюдженістю гострі кишкові інфекції займають друге місце після гострих респіраторних вірусних інфекцій та є абсолютними лідерами серед захворювань влітку, при цьому 60-70% серед захворівших складають діти. Літо – сприятливий період для размноження багатьох патогенних мікроорганізмов. Діти більший час проводять на свіжому повітрі, велика спокуса перекусити на вулиці, забувши про брудні руки, не помивши фрукти, випити некип’ячену воду, а в продуктах, які залишилися в теплі, швидко размножуються хвороботворні мікроорганізми і накопичуються їх токсини.

Виділяють загальні симптоми кишкового токсикозу та місцеві прояви – симптоми гастриту, ентериту та коліту. Із загальнотоксичних симптомів характерні підвищення температури тіла, слабкість, зниження аппетиту, недомогання, головний біль. При ураженні шлунку з’являється нудота, блювання, біль в эпігастральній ділянці. Симптомами ураження тонкого кишечника є переймоподібні болі в животі, частіше навколопупочної ділянки, і діарея – часті рідкі випорожнення. При коліті основним симптомом є часті слизові випорожнення, нерідко з домішками крові, спастичні болі в животі. Найнебезпечнішим симптомом при будь-якій кишковій инфекції є зневоднення, пов’язане з втратою великої кількості рідини та електролитів з блювотою та рідкими випорожненнями. До ранніх ознак зневоднення у дитини відносяться спрага, зменшення частоти сечовиділення та кількості сечі, темний колір сечі, ії різкий запах, в’язка, густа слина. Потім з’являється сухість губ і слизових, шкіра становиться сухою, знижується ії еластичність, з’являється слабкість, в’ялість. При тяжкій ступені зневоднення дитина стає в’ялою, сонливою, загострюються риси обличчя, у немовлят западає тім’ячко, відсутнє сечовиділення протягом 6 годин, плач без сліз.

При появі перших ознак зневоднення необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Основою лікування кишкових інфекцій у дітей є відновлення водно-електролітного балансу. Необхідно поїти дитину достатнім об’ємом рідини. Краще для цього використовувати спеціальні глюкозо-сольові розчини, які випускаються в порошках (регідрон, Хумана електроліт, гастроліт та інші). Для зв’язування та виведення з кишечника мікробов та їх токсинів використовують ентеросорбенти (смекта, ентеросгель та інші).

Питання про необхідність призначення антибактеріальної терапії може вирішити тільки лікар, бо дана група препаратів показана не при всіх кишкових інфекціях, і може нанести шкоду, вбиваючи нормальну мікрофлору кишечника і ще більше посилити порушення переварювання і всмоктування. Неможна також самостійно давати дитині протиблювотні и антидіарейні засоби, бо блювота та часті рідкі випорожнення є захисними реакціями організму та дозволяють вивести патогенні мікроорганізми та їх токсини, а заглушування перистальтики призведе до посилення інтоксикації.

Профілактика гострих кишкових інфекцій дуже проста і полягає в дотриманні елементарних правил особистої гігієни, техніки обробки та зберігання харчових продуктів. Батькам необхідно навчати дітей гігієнічним навичкам з самого раннього віку, а у випадку появи у малюка симптомів кишкової інфекції, не втрачаючи часу, терміново звертатися за кваліфікованою допомогою.

О.Лаптєв, лікар-педіатр