Неділя, 17 грудня 2017
Релігія

П’ятидесятниця

П’ятидесятницяНаскільки значиме і важливе свято П’ятидесятниці?
П’ятидесятниця — одне із трьох великих православних свят. Світло і урочисто свят-кує свята Церква сходження Святого Духа на апостолів. Та як же не святкувати? Адже саме Духом Святим створена Свята Церква на проложеній в Господі Ісусі Христі основі.
Святим Духом назавжди відкриті і пояснені апостолам, а через них і нам таємниці Царства Небесного і всі вчення християнські. Ним переможені всі язики і приведені до віри, Ним даровані всі сили, Ним вимовлено всі устави для ствердження віруючих. Ним і до цього часу зберігається цілою і неушкодженою запорука нашого спасіння. Розміркову-ючи над важливістю свята, можна привести для приклада слова св. Іоанна Златоустого: нині Господь дає нам Духа Святого, а через Нього безмежну кількість благ і дарувань небесних. Через Нього звільняємося від рабства гріху, через Нього маємо схими священників і чини вчителів; із цього джерела маємо дари откровіння і зцілення, і все інше, що прикрашає Церкву Божу, звідси подається. У цьому святі не одне торжество, а ціле зібрання торжеств. Святкуємо нині Новий Заповіт, адже на апостолів у цей день зійшов Дух Святий, разом з цим покладено основу і початок Церкви благодатної. Святкує мир видимий і невидимий, адже особливо у цей день Свята Церква возносить молитви за душі померлих, навіть піклується за тих, хто в Аду утримується. Святкує мир видимий і чуттєвий, бо саме в цей день Церква прикрашає травами храми, поєднує свої храми з храмом природи, згадуючи цим первинний стан людини в Едемі, і уособлює майбутній стан на Сіоні, коли не буде храмів чуттєвих, а все буде храмом. Святкує нині віра, адже сьогодні здійснюється поклоніння Святій, Єдиносущній і Нероздільній Трійці, вчення про яку є найвеличнішим таїнством віри; святкує нині надія, адже Церква сьогодні від сучасного сходить у майбутнє, проводить закінчення царства благодаті, прихід царства слави і молитви про благоутробіє на суді грядущому. Святкує нині любов, об’єднуючи молитвою видиме і невидиме, небо, землю і приісподню.

Який зв'язок між Святом Вознесіння та Трійцею?
У передвічному піклуванні Бога про спасіння людей положено, щоб Син Божий, після завершення Своєї величної справи на землі, вознісся на небо і щоб, коли Спаситель відійде на небо, прийшов Дух Святий для завершення того, що було почато Христом, зробити апостолів здатними проповідувати Євангеліє по світу, звернути серця людей до божест-венного і навчити їх живій вірі.

Який духовний зміст свята?
Це свято має й іншу назву: День Святої Трійці, так як з явленням Святого Духа відкрилось людям все у яснішому світлі, наскільки потрібним для них було таїнство Святої Трійці, внаслідок цього і Свята Церква, навчаючи нас православно і благочесно сповідувати Пре-святу Трійцю і прославляти всі три Лиця її: Отця, що послав Святого Духа, — Сина, Ісуса Христа, — умолившого Отця про це, і — Святого Духа, який зійшов у вигляді вогняних язи-ків на апостолів. І щоб наші молитви і вшанування не залишились безплідними, Свята Це-рква навчає нас возноситися до Самого Святого Духа у молитві: Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, Иже везде сый и вся исполняяй, Сукровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякие скверны, и спаси, Блаже, души наша.

Чада Церкви, життя яких є здійсненням заповідей Христових, отримують у цей день "вогнедухновенну росу Духа, в нове, досконале очищення від гріхів і пломеніють їхні серця ще більшою любов’ю і відданістю Богу, Його волі, більшою ревністю до подальшого са-мовдосконалення". Але є різновид тяжкого душевного стану, що має назву — духовна слі-пота. Коли людина відчужена від божественного, від Законів Божих, і притому без будь-якого усвідомлення свого хворобливого стану гріховності, невірності напрямку життєвого шляху. Така людина є сліпою духовно, бо як фізично сліпий, не бачить сяйва сонця, краси навколишнього, так і вона не бачить і не відчуває "Сонця Правди" — Христа Спасителя, світлого життєвого шляху, добра та істини. Ця людина є знедоленою, бо не має святих почуттів, неодягнена, бо не має благодаті Божої, вона нещасна, бо не усвідом-лює пагуби і безцільності свого життя, вона безпорадна, бо не опираючись йде до загибелі вічної. Ані очевидна істина не зрушує совість, ані кроткі призиви благодаті не торкаються його серця, — чим глибше в темряву, тим менше світла. За таких людей потрібно молитися і співчувати їм, якщо вони в безнадійному стані мли гріха. І День П’ятидесятниці — саме той день, коли ми можемо звернутися до Бога з проханням розтопити кригу гріха теплом Своєї благодаті, зцілити стражденне від навіювань ворожих тіло даруваннями Духа Святого, і Господь зцілить кожного, хто звернеться до Нього з вірою. Бо коли наповнюється плоть Духом Святим, вже не буде місця гріху, а відтак і хворобам, лише буде мир, любов і злагода.

Що можна віднести до особливостей свята?
До особливостей свята відноситься те, що в цей день храми і домівки прикрашаються травою і квітами, а також зачатками жнив. Так святкували ще у ветхозавітні часи (Лев.23,10-22; Числ.28,26). Аврааму Свята Трійця з’явилася у Маврійській дубраві. Так була прикрашена і Сіонська горниця апостолами в день, коли на них зійшов Дух Святий. Таким чином звичай розповсюдився по всій Церкві.

У суботу перед П’ятидесятницею здійснюється пам'ять всіх від віку почивших православних християн. Ми молимося, щоб і для усопших благодать Святого Духа, якої вони спо-добилися ще при житті, була джерелом вічного блаженства, так як "Духом Святим всяка душа живиться". У цей день моляться і за тих, хто помер у разі нещасного випадку або стихійного лиха. Але в жодному разі не моляться за самовбивць! В Церкві не дозволяється поминати тих, хто покінчив життя самогубством.

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

П’ятидесятниця

Протоієрей Віталій.
Фото Богдана Дроздова.




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top