Святим Духом назавжди відкриті і пояснені апостолам, а через них і нам таємниці Царства Небесного і всі вчення християнські. Ним переможені всі язики і приведені до віри, Ним даровані всі сили, Ним вимовлено всі устави для ствердження віруючих. Ним і до цього часу зберігається цілою і неушкодженою запорука нашого спасіння. Розміркову-ючи над важливістю свята, можна привести для приклада слова св. Іоанна Златоустого: нині Господь дає нам Духа Святого, а через Нього безмежну кількість благ і дарувань небесних. Через Нього звільняємося від рабства гріху, через Нього маємо схими священників і чини вчителів; із цього джерела маємо дари откровіння і зцілення, і все інше, що прикрашає Церкву Божу, звідси подається. У цьому святі не одне торжество, а ціле зібрання торжеств. Святкуємо нині Новий Заповіт, адже на апостолів у цей день зійшов Дух Святий, разом з цим покладено основу і початок Церкви благодатної. Святкує мир видимий і невидимий, адже особливо у цей день Свята Церква возносить молитви за душі померлих, навіть піклується за тих, хто в Аду утримується. Святкує мир видимий і чуттєвий, бо саме в цей день Церква прикрашає травами храми, поєднує свої храми з храмом природи, згадуючи цим первинний стан людини в Едемі, і уособлює майбутній стан на Сіоні, коли не буде храмів чуттєвих, а все буде храмом. Святкує нині віра, адже сьогодні здійснюється поклоніння Святій, Єдиносущній і Нероздільній Трійці, вчення про яку є найвеличнішим таїнством віри; святкує нині надія, адже Церква сьогодні від сучасного сходить у майбутнє, проводить закінчення царства благодаті, прихід царства слави і молитви про благоутробіє на суді грядущому. Святкує нині любов, об’єднуючи молитвою видиме і невидиме, небо, землю і приісподню.

Який зв'язок між Святом Вознесіння та Трійцею?
У передвічному піклуванні Бога про спасіння людей положено, щоб Син Божий, після завершення Своєї величної справи на землі, вознісся на небо і щоб, коли Спаситель відійде на небо, прийшов Дух Святий для завершення того, що було почато Христом, зробити апостолів здатними проповідувати Євангеліє по світу, звернути серця людей до божест-венного і навчити їх живій вірі.

Який духовний зміст свята?
Це свято має й іншу назву: День Святої Трійці, так як з явленням Святого Духа відкрилось людям все у яснішому світлі, наскільки потрібним для них було таїнство Святої Трійці, внаслідок цього і Свята Церква, навчаючи нас православно і благочесно сповідувати Пре-святу Трійцю і прославляти всі три Лиця її: Отця, що послав Святого Духа, — Сина, Ісуса Христа, — умолившого Отця про це, і — Святого Духа, який зійшов у вигляді вогняних язи-ків на апостолів. І щоб наші молитви і вшанування не залишились безплідними, Свята Це-рква навчає нас возноситися до Самого Святого Духа у молитві: Царю Небесный, Утешителю, Душе истины, Иже везде сый и вся исполняяй, Сукровище благих и жизни Подателю, прииди и вселися в ны, и очисти ны от всякие скверны, и спаси, Блаже, души наша.

Чада Церкви, життя яких є здійсненням заповідей Христових, отримують у цей день "вогнедухновенну росу Духа, в нове, досконале очищення від гріхів і пломеніють їхні серця ще більшою любов’ю і відданістю Богу, Його волі, більшою ревністю до подальшого са-мовдосконалення". Але є різновид тяжкого душевного стану, що має назву — духовна слі-пота. Коли людина відчужена від божественного, від Законів Божих, і притому без будь-якого усвідомлення свого хворобливого стану гріховності, невірності напрямку життєвого шляху. Така людина є сліпою духовно, бо як фізично сліпий, не бачить сяйва сонця, краси навколишнього, так і вона не бачить і не відчуває "Сонця Правди" — Христа Спасителя, світлого життєвого шляху, добра та істини. Ця людина є знедоленою, бо не має святих почуттів, неодягнена, бо не має благодаті Божої, вона нещасна, бо не усвідом-лює пагуби і безцільності свого життя, вона безпорадна, бо не опираючись йде до загибелі вічної. Ані очевидна істина не зрушує совість, ані кроткі призиви благодаті не торкаються його серця, — чим глибше в темряву, тим менше світла. За таких людей потрібно молитися і співчувати їм, якщо вони в безнадійному стані мли гріха. І День П’ятидесятниці — саме той день, коли ми можемо звернутися до Бога з проханням розтопити кригу гріха теплом Своєї благодаті, зцілити стражденне від навіювань ворожих тіло даруваннями Духа Святого, і Господь зцілить кожного, хто звернеться до Нього з вірою. Бо коли наповнюється плоть Духом Святим, вже не буде місця гріху, а відтак і хворобам, лише буде мир, любов і злагода.

Що можна віднести до особливостей свята?
До особливостей свята відноситься те, що в цей день храми і домівки прикрашаються травою і квітами, а також зачатками жнив. Так святкували ще у ветхозавітні часи (Лев.23,10-22; Числ.28,26). Аврааму Свята Трійця з’явилася у Маврійській дубраві. Так була прикрашена і Сіонська горниця апостолами в день, коли на них зійшов Дух Святий. Таким чином звичай розповсюдився по всій Церкві.

У суботу перед П’ятидесятницею здійснюється пам'ять всіх від віку почивших православних християн. Ми молимося, щоб і для усопших благодать Святого Духа, якої вони спо-добилися ще при житті, була джерелом вічного блаженства, так як "Духом Святим всяка душа живиться". У цей день моляться і за тих, хто помер у разі нещасного випадку або стихійного лиха. Але в жодному разі не моляться за самовбивць! В Церкві не дозволяється поминати тих, хто покінчив життя самогубством.


Протоієрей Віталій.
Фото Богдана Дроздова.