– До того ж, – зазначила лікар-дерматовенеролог вищої категорії Світловодської ЦРЛ Наталя Біляєва, – "рожа" – суто російська образа щодо обличчя, український аналог якої – "пика". Хоча, деякі спеціалісти припускають, що до цього „причетне” і обличчя. Свої припущення вони ґрунтують на тому факті, що раніше ця хвороба проявляла себе саме на обличчі. Та все ж я більше схильна до французького походження її назви. Тим більше, що її суто українська народна назва – бешиха.

– Кажуть, народні методи її лікування були дієвими: бабця пошептала й не стало хвороби...

– ...Скоріш – зашептала. А бешиха знов щоразу дається ознаки. "Цілющість" багатьох народний методів (і рожі – у тому числі) пояснюється тим, що супутником будь-якої хвороби є стрес, зняття якого певною мірою послаблює її розвиток. Візит до бабці-знахарки – її заспокійливі слова, прогладжування місця запалювання тощо – заспокоює пацієнта, що позитивно позначається на його загальному стані. Але ненадовго – рожа за деякий час повертається і нерідко у більш небезпечній своїй формі. Це стосується, також, і фітолікування – трави ефективні лиш для попередження рецидивів бешихи. І то – у комплексі з іншими лікувальними засобами.

– Пані Наталю, перед тим, як правильно лікуватись, давайте спочатку поговоримо про рожу безпосередньо: як її розпізнати та її небезпечність.

– Гаразд. На початковому етапі це захворювання нерідко плутають з простудою або грипом – схожі симптоми: м’язова ломота, остуда, висока температура. І лише наступної доби починають з’являтися чіткі ознаки рожистого захворювання – окремі ділянки тіла (найчастіше це ноги та руки) червоніють, зудять та опухають. У роботі серця спостерігається приглушеність тонів. Також порушується функціональність нирок. Особливо небезпечна рожа для новонароджених і зовсім маленьких діток, насамперед – через виникнення сепсису, що має під собою значну вірогідність летальності. Серед молоді це захворювання зустрічається досить рідко. У громадян від 30 років – значно частіше, головно у чоловіків, що працюють в умовах різкої зміни температури повітря – будівельники, військові, водії... А от після 50-ти років бешиха вражає переважно жінок. Окрім цього у 12-15% випадків простежується спадкова схильність до цього захворювання.

– Як вберегтися від рожі?

– Треба не забувати, що рожа – інфекційне захворювання, яка викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А. Між іншим, підраховано: близько 15% землян є носіями цієї бактерії, яка активується в організмі за відповідних – сприятливих для неї – умов. Тому важливо зберігати цілісність шкірного покриву, не перегріватись і не переохолоджуватись. Слід пам’ятати, що і деякі нині модні „штучні” здатні спровокувати цю "рожисту" бактерію, маю на увазі надмірне захоплення соляріями та відпочинком, пов’язаним із різкою зміною клімату.

– Тоді, що – "вивести" рожу неможливо?

– І так, і ні. Як інфекційне захворювання, рожа лікується за допомогою антибіотиків: легка форма – амбулаторно, середня та важка – стаціонарно. Як допоміжний засіб – фізіотерапія: струм високої частоти, ультрафіолетове опромінення тощо. Від чого симптоматика хвороби зникає. Інша річ – ця хвороба небезпечна своїм поверненням. Підраховано, що у майже 40% громадян, які вже перехворіли на бешиху, за деякий час стаються її рецидиви. Їх можуть спровокувати різні грибкові інфекції, екзема, судинні захворювання або цукровий діабет. Також у групі ризику тут громадяни з низьким рівнем загального імунітету. Узагальнюючи, я б сказала, що рожа проявляє себе на фоні інших – не обов’язково шкіряних – хвороб. А відтак лікування її або профілактика повинні здійснюватися дерматологами спільно із інфекціоністами та судинними хірургами.

Віталій Асауленко