Або не хворіти, або померти...
Буквально перед таким вибором стояла не одна тисяча пенсіонерів (і не тільки, адже хворіють і працюючі, і безробітні, і діти), коли вони побачили нові ціни на медикаменти, що виросли в 2-3 рази. На це відреагували представники Громадської ради, надрукувавши у газеті «Світловодськ вечірній» (№№9-10) звернення до керівників місцевих фармацевтичних фірм, точніше, тих, хто продає ліки. 5 лютого питання обговорювали.
Отож, 5 лютого відбулося пленарне засідання Громадської ради, в якому взяли участь перший заступник міського голови Юрій Лукинський, депутати міської ради, представники партійних осередків, медики, власники фірм, що продають медикаменти. Питання, що обговорювалося цього разу, більш ніж актуальне – «Про стан забезпечення медикаментами населення міста».
Отож, 5 лютого відбулося пленарне засідання Громадської ради, в якому взяли участь перший заступник міського голови Юрій Лукинський, депутати міської ради, представники партійних осередків, медики, власники фірм, що продають медикаменти. Питання, що обговорювалося цього разу, більш ніж актуальне – «Про стан забезпечення медикаментами населення міста».
^ Реклама ^У вступному слові голова Громадської ради Володимир Павлов висловив занепокоєння ситуацією із забезпеченням світловодців медикаментами та цінами на них. Особливо його турбує доля 17 000 світловодських пенсіонерів, 90% з яких не можуть купити собі ліки за новими цінами.
Обговорення теми тривало 2 години: було оприлюднено чимало цифр, лунали різноманітні припущення, ставилися цікаві запитання та вирували емоції.
Про забезпечення лікарні медикаментами присутнім повідомила в.о. головного лікаря Л.Омельченко, яка зауважила: у 2000 р. на медикаменти у кошторисі ЦРЛ було передбачено і затверджено 862,5 тис. грн., в т.ч. на один ліжко-день – 2,95 грн. (для інвалідів ВВв – 4 грн.), на одне стоматологічне відвідування – 20 коп., один виклик швидкої допомоги – 3 грн. і т.д. На 2009 р. (розрахунки робилися у червні 2008 р.) на придбання медикаментів необхідно було виділити 17 млн. 743,5 тис. грн., в кошторисі ж ЦРЛ передбачено 691,4 тис. грн., на 1 ліжко-день закладено 1 грн. (для інвалідів ВВв – 5 грн.), виклик швидкої допомоги – 3 грн., на безкоштовні медикаменти – 53,8 тис. грн. До речі, на вакцину передбачено 9,5 тис. грн., хоча тільки на туберкулін необхідно 17 тис. грн., а на нього закладено лише 6 тис. грн.
Зовсім не передбачено коштів на призовників, на дизінфікуючі засоби тощо. Ціни на медикаменти, за словами Лідії Володимирівни, виросли в 2,5-3 рази. Якщо раніше на одного онкохворого на місяць витрачалося до 2 тис. грн., то зараз на 2 тижні необхідно близько 5 тис. грн.
«Ще один факт: минулого року тендер на поставку медикаментів виграла одна з харківських фірм, що продавала ліки дорожче, ніж вони коштували в наших аптеках, – говорить Л.Омельченко, – а ми змушені були купувати ліки тільки у них. Велике прохання до влади: допомогти нашим фармацевтичним фірмам взяти участь у тендері». Під час розмови з’ясувалося, що за участь у тендері спочатку треба було перерахувати величезну суму грошей до Києва, і якщо фірма тендер не виграє – гроші їй ніхто не повертає. Тож наші власники аптек навіть не брали участі у тендері.
На запитання присутніх, чому у лікарні мінімальна послуга коштує чималих грошей, Лідія Володимирівна зауважила: при нульовому фінансуванні це не дивно. До того ж, часто на утриманні саме медиків знаходяться бомжі, бездомні, за яких ніхто не платить і копійки, і медики, крім надання лікарської допомоги, одягають їх, обробляють проти вошей, навіть допомагають оформляти паспорти, звісно, за кошти з добровільних внесків. Зараз, скажімо, в травматології 2 таких пацієнти. А ще – у лікарні утримуються 5 покинутих дітей віком від 3 місяців до 3 років.
Як засвідчили присутні, у нашому місті великі проблеми мають хворі, які лікуються психотропними засобами – їх можна отримати лише за спеціальним «рожевим» рецептом у Кіровограді. Як їм бути, адже це – знущання з людей? Відповідаючи на це запитання, В.Омельченко повідомила: у приймальні Ю.Котенка секретар збирає ці «рожеві» рецепти від хворих і щосереди їх (разом з залишеними пацієнтами грошима) відправляє до Кіровограду. Тож, щочетверга замовлені ліки можна забрати. Н.Захаренко, голова профспілки медиків, запропонувала владі і громаді виступити більш активно, аби у нашому місті з’явилася державна аптека, у якій продавалися б психотропні препарати.
Досить детально ситуацію у фармації окреслив Л.Брагинський. Його думки – у публікації «Люди, извините, мы ничего не можем сделать!».
На зібранні лікарям закидали, що вони, виписуючи рецепт, нав’язують певну фірму, у якій слід купити ліки; фармацевтам – надмірне прагнення до прибутків: коли долар зростав, то й ціни зростали, а коли він трохи зменшувався, фармацевти не реагували.
Отож, зібрання вирішило: лікарям замість дорожчих імпортних ліків пропонувати хворим вітчизняні аналоги, які, як правило, дешевші, до того ж, у таку скруту варто підтримати вітчизняного товаровиробника.
Проводні фармацевтичні бізнесмени (Каспров, Брагинський) готові опікуватися певною частиною світловодців, продаючи медикаменти за певною системою знижок.
Тетяна ЗИМА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
Обговорення теми тривало 2 години: було оприлюднено чимало цифр, лунали різноманітні припущення, ставилися цікаві запитання та вирували емоції.
Про забезпечення лікарні медикаментами присутнім повідомила в.о. головного лікаря Л.Омельченко, яка зауважила: у 2000 р. на медикаменти у кошторисі ЦРЛ було передбачено і затверджено 862,5 тис. грн., в т.ч. на один ліжко-день – 2,95 грн. (для інвалідів ВВв – 4 грн.), на одне стоматологічне відвідування – 20 коп., один виклик швидкої допомоги – 3 грн. і т.д. На 2009 р. (розрахунки робилися у червні 2008 р.) на придбання медикаментів необхідно було виділити 17 млн. 743,5 тис. грн., в кошторисі ж ЦРЛ передбачено 691,4 тис. грн., на 1 ліжко-день закладено 1 грн. (для інвалідів ВВв – 5 грн.), виклик швидкої допомоги – 3 грн., на безкоштовні медикаменти – 53,8 тис. грн. До речі, на вакцину передбачено 9,5 тис. грн., хоча тільки на туберкулін необхідно 17 тис. грн., а на нього закладено лише 6 тис. грн.
Зовсім не передбачено коштів на призовників, на дизінфікуючі засоби тощо. Ціни на медикаменти, за словами Лідії Володимирівни, виросли в 2,5-3 рази. Якщо раніше на одного онкохворого на місяць витрачалося до 2 тис. грн., то зараз на 2 тижні необхідно близько 5 тис. грн.
«Ще один факт: минулого року тендер на поставку медикаментів виграла одна з харківських фірм, що продавала ліки дорожче, ніж вони коштували в наших аптеках, – говорить Л.Омельченко, – а ми змушені були купувати ліки тільки у них. Велике прохання до влади: допомогти нашим фармацевтичним фірмам взяти участь у тендері». Під час розмови з’ясувалося, що за участь у тендері спочатку треба було перерахувати величезну суму грошей до Києва, і якщо фірма тендер не виграє – гроші їй ніхто не повертає. Тож наші власники аптек навіть не брали участі у тендері.
На запитання присутніх, чому у лікарні мінімальна послуга коштує чималих грошей, Лідія Володимирівна зауважила: при нульовому фінансуванні це не дивно. До того ж, часто на утриманні саме медиків знаходяться бомжі, бездомні, за яких ніхто не платить і копійки, і медики, крім надання лікарської допомоги, одягають їх, обробляють проти вошей, навіть допомагають оформляти паспорти, звісно, за кошти з добровільних внесків. Зараз, скажімо, в травматології 2 таких пацієнти. А ще – у лікарні утримуються 5 покинутих дітей віком від 3 місяців до 3 років.
Як засвідчили присутні, у нашому місті великі проблеми мають хворі, які лікуються психотропними засобами – їх можна отримати лише за спеціальним «рожевим» рецептом у Кіровограді. Як їм бути, адже це – знущання з людей? Відповідаючи на це запитання, В.Омельченко повідомила: у приймальні Ю.Котенка секретар збирає ці «рожеві» рецепти від хворих і щосереди їх (разом з залишеними пацієнтами грошима) відправляє до Кіровограду. Тож, щочетверга замовлені ліки можна забрати. Н.Захаренко, голова профспілки медиків, запропонувала владі і громаді виступити більш активно, аби у нашому місті з’явилася державна аптека, у якій продавалися б психотропні препарати.
Досить детально ситуацію у фармації окреслив Л.Брагинський. Його думки – у публікації «Люди, извините, мы ничего не можем сделать!».
На зібранні лікарям закидали, що вони, виписуючи рецепт, нав’язують певну фірму, у якій слід купити ліки; фармацевтам – надмірне прагнення до прибутків: коли долар зростав, то й ціни зростали, а коли він трохи зменшувався, фармацевти не реагували.
Отож, зібрання вирішило: лікарям замість дорожчих імпортних ліків пропонувати хворим вітчизняні аналоги, які, як правило, дешевші, до того ж, у таку скруту варто підтримати вітчизняного товаровиробника.
Проводні фармацевтичні бізнесмени (Каспров, Брагинський) готові опікуватися певною частиною світловодців, продаючи медикаменти за певною системою знижок.
Тетяна ЗИМА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).
^ Реклама ^
