П’ятниця, 20 жовтня 2017
Светловодск Актуально

Вмійте правильно… скаржитись

Нещодавно Українське радіо передало репортаж з одного тірольського містечка у Німеччині. Там громада, аби привернути увагу міських властей до різних неподобств, утворила такий собі хор...скаржників. Тобто, група з „кільканадцяти” людей приходить до тамтешнього „білого дому” і починає розспівувати пісні-скарги про ті чи інші недоліки, які зашкоджують нормальній життєдіяльності містечка та комфортному в ньому проживанню.
Кількарічний досвід роботи „хору-скаржників” довів дієвість такого впливу на градоначальників – довго вони не витримують під вікнами своїх кабінетів багаточасових „звинувачувальних” хорових співів... Напевне, нам ще далеко до такого рівня свідомості. Та й люди, що співають у центрі міста, наприклад, Світловодська, про „діряві” дороги, „безліхтарні” вулиці, або про комерсанта, який відкрив ще один зал гральних автоматів, викличуть хіба що усмішку перехожих. То, що ж нам, сіромахам, тоді робити, коли під нашими вікнами хтось задумав побудувати автостоянку, „начнік” с пєснямі да утра” і таке інше? Насамперед, зазначили спеціалісти загального відділу світловодського міськвиконкому, навчитись грамотно...скаржитись. Не треба „плакатись” на комерційну структуру, яка, як вам здається, перешкоджає вашому нормальному існуванню, цій же ж комерційній структурі. Це марна справа... Практика свідчить – 90% подібних звернень лишаються без відповіді. Для цього існують відповідні органи державної влади, які здійснюють нагляд та контроль за роботою комерційних структур. Туди і треба звертатись із скаргами. І обов’язково у письмові формі з обов’язковим зазначенням зворотної адреси. Усні заяви не розглядаються. Втім, як письмові, але без підпису. Сама ж скарга підкреслили нам, має бути лаконічною і конкретною: в чому суть ваших претензій та чого ви вимагаєте. Ще краще, якби у ній були зазначені посилання на закони, які, на вашу думку, порушуються. Слізна розповідь про босоноге дитинство, дерев’яні іграшки та „хронічне” вдівство тощо лишень притупляють увагу чиновника та підсвідомо змушують відкласти таку скаргу кудись подалі. Також, геть непогано аби скаржник особисто доставив скаргу за місцем призначення, щоби переконатися, що її зареєстровано. Після чого настає час очікування. Регламентованого очікування - держустанови зобов’язані розглядати скаргу протягом 30 днів, у деяких виключеннях – двох місяців. Якщо за цей час „спостерігається тиша”, а під вашими вікнами, навпаки, продовжується гармидер, на який ви скаржились – не впадайте у відчай. Далі до ваших послуг – суд і прокуратура. Туди, також, ви вправі звернутися, якщо відповідь таки прийшла, але вона з якихось причин вас не влаштовує.

Віталій АСАУЛЕНКО




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:



Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top