З тієї пори, як світловодець 150-кілограмовий Микола Дудник сказав різке „ДОСИТЬ!” власному ожирінню минуло майже п’ять років. Нині вага цього 61-річного чоловіка становить 80кг при рості 170см. Самопочуття відмінне. Більш того, завдяки тому, що він з власної методи самопорятунку на робить таємниці – таке ж самопочуття мають десятки його послідовників у Світловодську, Україні і, навіть, в Італії...
— А ще якихось п’ять років тому, — говорить пан Микола, — я не те, що нормально рухатись не міг – відпочити, як слід, на вдавалось. Дивани не витримували. А взимку наставав сущий кошмар... Уявіть, коли така „туша”, об’ємом талії у 150 сантиметрів, послизнеться і впаде. Хто ж мене тоді підняти зможе!? І тоді я сказав „досить!” і взявся за власне самовдосконалення...

Нещодавно Українське радіо передало репортаж з одного тірольського містечка у Німеччині. Там громада, аби привернути увагу міських властей до різних неподобств, утворила такий собі хор...скаржників. Тобто, група з „кільканадцяти” людей приходить до тамтешнього „білого дому” і починає розспівувати пісні-скарги про ті чи інші недоліки, які зашкоджують нормальній життєдіяльності містечка та комфортному в ньому проживанню.

Останнім часом, якщо відкинути риторику комуністів та інших лівих про зубожіння нашого народонаселення, рівень життя українців, хоч повільно, але таки росте. А разом з ним „росте” і...педикульоз – хвороба злидарів. Парадокс?
— Ніякого парадоксу тут немає, - говорить завідуюча епідвідділом Світловодської РайСЕС Радміла Перепеляк. – Треба зважити на те, що у економічних умовах новітньої доби суттєво пожвавішали міграційні процеси. Люди – у пошуках робити, відпочиваючи – почали більше пересуватися як всередині країни, так і світом. Відтак, зросла кількість різноманітних контактів, з яких – не всі є бажаними. Саме цим можна пояснити, що воші на своїх головах почали виявляти не лише особи з, так званої, групи ризику, а цілком забезпечені люди, які мають можливість дотримуватися правил особистої гігієни. Хоча, те, що кількість захворювань на педикульоз в цьому році, у порівнянні з минулим, зросла майже на 34 відсотки – безумовно, не може насторожувати.

Цілий сонм голлівудських кінорежисерів полюбляють знімати фільми про те, яку страшнючу роль відіграють у житті людства... паразити. Чимало з них припускаються моторошної гіпотези, що мікроскопічні потвори, які „хазяйнують” всередині людини, є ніщо інше як... інопланетні створіння. І не якісь там примітивні організми - вони зорганізовані і діють у строгому підпорядкуванні єдиному „командному центрові”. А стратегічна мета цього центру – який жах! - підкорення всієї людської спільноти, а то й, взагалі, - тотальне її знищення.