З тієї пори, як світловодець 150-кілограмовий Микола Дудник сказав різке „ДОСИТЬ!” власному ожирінню минуло майже п’ять років. Нині вага цього 61-річного чоловіка становить 80кг при рості 170см. Самопочуття відмінне. Більш того, завдяки тому, що він з власної методи самопорятунку на робить таємниці – таке ж самопочуття мають десятки його послідовників у Світловодську, Україні і, навіть, в Італії...
— А ще якихось п’ять років тому, — говорить пан Микола, — я не те, що нормально рухатись не міг – відпочити, як слід, на вдавалось. Дивани не витримували. А взимку наставав сущий кошмар... Уявіть, коли така „туша”, об’ємом талії у 150 сантиметрів, послизнеться і впаде. Хто ж мене тоді підняти зможе!? І тоді я сказав „досить!” і взявся за власне самовдосконалення...

Нещодавно Українське радіо передало репортаж з одного тірольського містечка у Німеччині. Там громада, аби привернути увагу міських властей до різних неподобств, утворила такий собі хор...скаржників. Тобто, група з „кільканадцяти” людей приходить до тамтешнього „білого дому” і починає розспівувати пісні-скарги про ті чи інші недоліки, які зашкоджують нормальній життєдіяльності містечка та комфортному в ньому проживанню.

Останнім часом, якщо відкинути риторику комуністів та інших лівих про зубожіння нашого народонаселення, рівень життя українців, хоч повільно, але таки росте. А разом з ним „росте” і...педикульоз – хвороба злидарів. Парадокс?
— Ніякого парадоксу тут немає, - говорить завідуюча епідвідділом Світловодської РайСЕС Радміла Перепеляк. – Треба зважити на те, що у економічних умовах новітньої доби суттєво пожвавішали міграційні процеси. Люди – у пошуках робити, відпочиваючи – почали більше пересуватися як всередині країни, так і світом. Відтак, зросла кількість різноманітних контактів, з яких – не всі є бажаними. Саме цим можна пояснити, що воші на своїх головах почали виявляти не лише особи з, так званої, групи ризику, а цілком забезпечені люди, які мають можливість дотримуватися правил особистої гігієни. Хоча, те, що кількість захворювань на педикульоз в цьому році, у порівнянні з минулим, зросла майже на 34 відсотки – безумовно, не може насторожувати.

Цілий сонм голлівудських кінорежисерів полюбляють знімати фільми про те, яку страшнючу роль відіграють у житті людства...паразити. Чимало з них припускаються моторошної гіпотези, що мікроскопічні потвори, які „хазяйнують” всередині людини, є ніщо інше як... інопланетні створіння. І не якісь там примітивні організми - вони зорганізовані і діють у строгому підпорядкуванні єдиному „командному центрові”. А стратегічна мета цього центру – який жах! - підкорення всієї людської спільноти, а то й, взагалі, - тотальне її знищення.

Запрошуємо вас взяти участь у міських заходах до 65-ї річниці визволення Новогеоргіївщини від німецько-фашистських загарбників та Дня інвалідів, що відбудуться за таким графіком:

28 ЛИСТОПАДА 2008 РОКУ
15:00 – концерт хору ветеранів “Осіннє золото” в міському палаці культури;

3 ГРУДНЯ 2008 РОКУ
12:00-13:30 – об’їзд і покладання квітів до пам’ятників, присвячених подіям ВВв на території міста;
13:30 – врочиста хода з міської площі до пам’ятного знаку “Вічний вогонь”, мітинг, покладання квітів;
14:00 – презентація книги В. Сергєєва “Пітьма над Тясмином” (про роки окупації на Новогеоргіївщині) в міському палаці культури;
14:30 – святковий концерт у міському палаці культури.

Наприкінці минулого тижня вся Україна вшановувала пам’ять жертв голодомору 1932-1933 років. Світловодська громада приєдналася до руху пам’яті 21 листопада.
Спочатку на кладовищі по вул. Калініна було відкрито пам’ятну дошку на честь жертв Голодомору на Новогеоргіївщині. Урочисте відкриття завершилося акцією «Засвіти свічку» – не зважаючи на дощ, яскраві вогники спалахнули, зігріваючи пам’ять про тих, чиє життя забрав страшний Голодомор. Закінчили захід панахидою.

Міська влада взялася за наведення порядку в гральному бізнесі. Це викликано тим, що більшість представників цього виду діяльності якраз не дотримується «правил гри», встановлюють гральні автомати де заманеться, поповнюють лише власні кишені, оминаючи міський бюджет.
Два тижні тому у міськвиконкомі відбулася розширена нарада з цього питання, а минулої п’ятниці у міськрайвідділі внутрішніх справ – виїзне засідання комісії із захисту суспільної моралі та представників ЗМІ.

23 листопада „виповнюється” рівно місяць як до переважної части житлового сектору Світловодська, організацій, установ, підприємств міста над Дніпром почало надходити тепло, що виробляє СП ТОВ „Світловодськпобут”. Як протікає новий опалювальний сезон? Які проблеми чи ускладнення з’явилися?
Сьогодні, каже головний інженер підприємства Олександр Сич, з урахуванням того, що чимало міст України і досі не вступили в опалювальний сезон, нам, як-то кажуть, гріх скаржитись. А те, що „Світловодськпобут” подав тепло не, як зазвичай, 15 жовтня, а тижнем пізніше – не його провина. По-перше, зазначив головний інженер, в цей час стояла тепла погода, по-друге – політична нестабільність в країні суттєво загальмувала втілення в життя Постанови Кабміну №440, яка дозволила частково провести розрахунки за рахунок державної дотації, що покриває різницю в тарифах на опалення. Сьогодні ж, підсумував Олександр Сич, ці труднощі позаду – підприємство працює у нормальному режимі. Єдине, що тут може зашкодити – несвоєчасна сплата за отримане тепло...

Минулого тижня, після значної перерви, поновила роботу постійно діюча комісія міськвиконкому з ліквідації боргів за отримані житлово-комунальні послуги.
Заступник міського голови Роман Петров поінформував, що протягом 2008 року заборгованість українців за житлово-комунальні послуги зросла майже на 1 млрд. гривень.
У Світловодську ситуація більш-менш стабільна: спостерігається невеликий приріст заборгованості по ЖЕКах, навіть зменшення заборгованості по теплу, за воду більшість світловодців також розраховуються вчасно. Але у нинішньому зростанні соціально-економічної напруги завдання влади – забезпечити стабільну роботу комунальних підприємств, які зараз працюють в режимі постійного стресу, зробити все для того, щоб місто і надалі продовжувало нормально жити та працювати.

За словами Р. Петрова, сьогодні виконано практично всі підземні роботи, завершується обв’язка по будинках, на черзі – врізка, відновлення дорожного покриття. «Незабаром до роботи приступить робоча та Державна комісії, – сказав Роман В’ячеславович, – і після цього буде дозволено пуск газу. Ми розраховуємо на те, що у грудні мешканці Лісозаводського у своїх квартирах матимуть газ».

Цьогорічне липневе стихійне лихо не лише затопило місто, а й пошкодило асфальт, дахи, які й до нього були не у кращому стані. Спеціалісти виконкому, управління житлово-комунального господарства, МНС вели інтенсивну робота з підготовки документів на отримання грошового відшкодування. До вирішення цього важливого питання підключилася й облдержадміністрація. Підготовлені документи «пройшли» чотири міністерства, де вносилося багато правок. Зрештою, Кабінет міністрів прийняв рішення виділити нашому місту на ліквідацію наслідків стихії 7 млн. 729 тисяч гривень.

Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932-1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн. Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь...
У першій половині 30-х років ХХ ст. Новогеоргіївський район з населенням понад 60 тис. осіб входив до складу Харківської області. Основою економіки району було досить розвинене сільське господарство. Переважна більшість населення, яке проживало на території 40 сільських рад, працювало саме в цій галузі. Передумовами для розвитку аграрного сектору були перш за все природні фактори: родюча земля, ріки Дніпро, Тясмин, Цибульник, багато ставків, ліси та унікальні сіножаті; навіть своєрідна спеціалізація господарств. Насіннєвим городництвом займалися в Галаганівці, Стецівці та Калантаєві. Вироби з лози, ягідництво, шовківництво і технічні культури культивувалися в Подорожньому, Чаплищі, Воронівці, Липовому, Калабарку, Клочкову, Вітрівці, Малій Андрусівці та Крилові. Городину вирощували в Новогеоргіївську, Ревівці, Табурищі, Свинаро-Павлівці.

19 листопада виповнилося 90 років легендарній людині нашого краю, інваліду Великої Вітчизняної війни ІІ групи Борису Копелевичу Томашевському.
Він 37 років – 1943-1980 – очолював Світловодський лісгосп, написав три книги спогадів про його історію, зробив вагомий внесок у розвиток лісового господарства Кіровоградщини, за активну життєву позицію має відзнаку Світловодської міськради «За заслуги перед Світловодщиною» III ступеню.
Ювіляра вітали численні гості. Голова Державного комітету лісового господарства України, депутат ВР Микола Тимошенко вручив йому нагрудний знак «Почесний лісівник України».

17 листопада у Світловодську з робочим візитом побував народний депутат України, представник партії Регіонів, член комітету з питань банківської та фінансової сфери Олександр Йосипович Єдін.
На початку зустрічі із представниками місцевих засобів масмедіа Олександр Йосипович пояснив, що партія Регіонів дійшла висновку, що кожен регіон повинен мати свого представника у парламенті, і враховуючи досвід Єдіна по Олександрії (обирався двічі, починаючи з 1998 року), знам’янсько-світловодський регіон закріпили за ним.