Сьогоднішнім юнакам не зашкодить придивитися до своїх батьків, інших чоловіків, які за совєтів служили не рік, як зараз, а два, а ще раніше – три та чотири роки. І не в лагідних умовах українського помірного клімату – „забирали” і „до білих ведмедів” і до пустель „братніх республік” Середньої Азії, а ще – на страшнючий китайський кордон, а згодом – до не менш страшнючого Афгану. А коли з гарячих точок цинкові труни приходили (так званий, „Ґруз-200”), тодішні комісари вбитим горем матерям наказували над могилами синів не голосити, мов, синочку, за що ж тебе убили. Адже, згідно тодішніх таємних директив – „там” хлопці „ґіблі па нєастарожності ілі ат балєзнєй”. І нічого – як бачимо, колишні (СА) вояки зустрічаються на свята і пишаються своїм солдатським минулим (один День ВДВ - чого вартий). Тож, чи варто нинішнім хлопцям, переховуючись від призову, так обкрадати себе? Адже чоловік, якщо і не „сяде” - все одно, позбавляє себе права мати цілий ряд престижних професій. Він не може працювати ані в міліції, ані в ДАІ, ані в прокуратурі, ані в СБУ, ані в підрозділах МНС, ані в податковій, ані на митниці. Не може навчатися і у деяких Вузах. Та й на виробництві, кому віддають перевагу: молодому чоловікові після армії, який знає що таке дисципліна, порядок і відповідальність чи блідому інфантильному хлопчикові з навушниками на вухах, з жуйкою у роті та з „білим білетом” у кишені?

Щодо останнього... Військовий комісар вважає, що відносно, так званої, альтернативної служби законодавці багато-чого, м’яко кажучи, не додумали. Таке право у призовників дійсно є. Але право на подібну службу надає не військкомат, а відповідні комісії при міськвиконкомах. Альтернативна служба, по суті, є роботою медбратом у лікувальному закладі протягом двох з половиною років. І хоча „альтернативник” отримує за це зарплату, а опісля „служби” – „Воєнний білет”, відмова працювати прирівнюється до дезертирства. І ще, безрадісно констатує Лоринець, право на таку службу дає лише приналежність до різних релігійних конфесій, які забороняють брати до рук зброю. Що ж то воно виходить? Свідомо чи ні, але наше законодавство наче підштовхує хлопців поповнювати приходи нетрадиційних нашому укладові життя, а то й відверто ворожих йому сект.

...А призов у Світловодсько-Онуфріївському військкоматі триватиме ще до кінця листопада. Цього року, повідомив військовий комісар, з 1700 юнаків, яких викликано повістками на проходження медобстеження, призову підлягають півтори сотні (з 1700!). За „свіжими” даними, на комісію, не маючи на то поважних причин, вже не з’явились більше трьох сотень викликаних. А чи варто? Про це – читайте спочатку.

Віталій АСАУЛЕНКО