П’ятниця, 15 грудня 2017
Люди Культура Фоторепортаж

Мрії збуваються

Мрії збуваються
Надія Олександрівна та Василь Іванович Ткаченки – щасливе подружжя. Майже ровесники: Надії – 48, Василю – 49, разом вони вже 29 років. На початку їхнього сімейного життя сталася трагедія. Перші пологи Надії закінчилися народженням двох мертвих дітей. Шалений стрес переріс у безпліддя дружини. А вони так мріяли про велику родину…
Дотепер Надія та Василь вважають, що пильна безкорислива увага лікаря Павла Федоровича Задої та віра в Бога допомогли їм через 12 років стати батьками здорового хлопчика, а ще через 2 роки – дівчинки. Зараз сину Васі вже 15 років, а донечці Юлі – 13. У 1999 році родина придбала великий недобудований будинок №98-а по вулиці Українській. Давня мрія про десятьох дітей почала вимальовуватися, але два кесаревих розтини під час пологів далися взнаки. Отже, вирішили більше не ризикувати здоров'ям дружини і мами.
Лише цього року мрія сім'ї Ткаченків стала реальністю. На сімейній раді було прийнято історичне рішення: влаштувати у своєму помешканні дитячий будинок сімейного типу. Визначилися, що місця вистачить ще для п'ятьох дітей.

Після тривалої процедури оформлення документів, спеціального навчання батьків 12 серпня будинок відкрили, а у неділю,16-го відсвяткували народження великої сім'ї. У Васі та Юлі Ткаченків з'явилося три брата та дві сестри. Рідні брати Валера, 14 років та Ваня, 12 років приїхали з Пантаївки Олександрійського району. Брат і сестра Боря, 13 років і Віра, 12 років та 11-річна Оленка жили і навчалися у школі-інтернаті №1. З 1 вересня всі діти – учні загальноосвітньої школи №4. Ходять до школи пішки, у непогоду їх підвозить на своїй "Ниві" батько.

17 листопада ми відвідали новостворений дитячий будинок і отримали велике задоволення від спілкування з батьками і дітьми. У вітальні нас радо зустрічали хлопці, дівчатка чепурилися у спальні і приєдналися до нас через кілька хвилин. Радісні, усміхнені дитячі обличчя розказали нам більше, ніж потім всі мешканці будинку разом.

Діти задоволені своєю новою домівкою, світлими кімнатами з новими меблями, смачною їжею, якої завжди вдосталь! Але понад усе вони щасливі від того, що, нарешті, у них є мама і тато. Вони так давно про них мріяли…

Надія Олександрівна розповідає, що діти відразу почали називати її мамою, а Василя Івановича татом. Не було ніякого тривалого звикання до нових батьків. Хлопці отримують велике задоволення від колективної роботи з батьком. Він їх навчає майструвати, працювати на городі у бабусі і дідуся. Дівчата разом з мамою випікають хліб, готують смачні страви.

Ми поцікавилися у дітей, про що вони мріють тепер, коли є мама і тато, брати і сестри, чудовий будинок. Оленка впевнено відповіла, що вона хоче стати хорошою мамою і молиться за те, щоб у дітей в інтернаті все було добре. Боря мріє побудувати церкву у рідному селі Трепівка і стати добрим батьком.

І батьки, і діти разом відвідують церкву, що поряд з їхнім будинком, але у дітей є право вибору, наголошують батьки. Ніхто не буде примушувати їх це робити.

Чи є труднощі? Як живеться рідним дітям у великій сім'ї? Юля визнає, що раніше було легше. У Васі теж стало значно більше обов'язків. Він доглядає за хлопцями, але вони його слухаються, як старшого брата. Для мами найбільшою проблемою стала слабка навчальна підготовка дітей, доводиться багато часу витрачати на домашні завдання. Всі психологічні проблеми вони долають разом зі спеціалістом центру соціальних служб Тетяною Анатоліївною Євсюковою. Вона завжди готова прийти на допомогу. За це їй вдячні і батьки, і діти. Ніна Яківна Проша – начальник служби у справах дітей впевнена, що за сім'ю Ткаченків можна не хвилюватися. Батьки зроблять все можливе, щоб усі діти були щасливими.

Мрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваютьсяМрії збуваються


Тетяна ДРОЗДОВА,
Богдан ДРОЗДОВ (фото).




Для того, щоб залишити коментар, увійдіть на сайт через свій профіль у одній з соціальних мереж:

  • Orkaen

  • 19 листопада 2009 17:22
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Что сказать... Низкий поклон таким людям winked
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится
    Група: Гості
    Реєстрація: -- | 0 комментарів | 0 публікацій
Цитата: Orkaen
Что сказать... Низкий поклон таким людям

Присоединяюсь.
  • Не нравится
  • 0
  • Нравится


Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.

Top