Вулицю Маяковського названо іменем Віталія Куликова
Вулицю Маяковського названо іменем Віталія Куликова
16 березня 2016
Віднедавна у Світловодську вулиця Маяковського зветься іменем Віталія Куликова — відомого сучасного художника, живописця, графіка, портретиста та книжкового дизайнера. Народився Віталій Миколайович у місті Новогеоргіївськ 27 жовтня 1935 року в родині службовців. У 1939 році сім’я переїжджає до Західної України, а з початком Другої світової війни Віталій з матір’ю евакуюється до Чувашії. У 1943 повертається на Батьківщину і отримує сповіщення про загибель батька. У 1950 по закінченню семирічки, переїжджає до Харкова та вступає до технікуму. Наступного року знайомиться з людиною, яка відіграла в його житті чималу роль — з художником, в подальшому учителем Григорієм Бондаренко, який, до речі, також є уродженцем міста Новогеоргіївськ.
Життя художника було сповнене випробуваннями, творчими злетами та науковою працею. Професорська діяльність художника на кафедрі малюнка та живопису архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури дала можливість багатьом поколінням студентів навчатися і розуміти мову мистецтва під егідою талановитого викладача. Важливим етапом життя Віталія Миколайовича став вступ до Національної Спілки художників України у 1974 році.
Його творчість є яскравим зразком експериментального мистецтва. У певні періоди його творчості манера його робіт різнилася. Це пов’язано з тим, що автор був багатогранним митцем. У 70-80 роках Віталій Куликов став популярним завдяки графіці, у кінці 80-х початку 90-х років прославився як майстер станкової картини. Це далеко не весь перелік напрямків його творчості. Чималою популярністю користуються пейзажі, а особливо актуальними та близькими для світловодців будуть зображення Новогеоргіївська.
З друкованих джерел дізнаємося, що "творчість В.Куликова становить собою оригінальний, самобутній зріз традицій кубізму та сезаннізму. Однак у трактуванні реальності він виходить з іншого, не менш змістовного досвіду, прагнучи до глибинного розкриття світовідчуття людини епохи глобальних змін, у гротескній манері показуючи суперечності його душі та розуму, його способи знаходження власного "Я", пошук виходу з глухих кутів бездуховності та пошуку світлих гуманістичних перспектив".
Помер Віталій Куликов 6 січня 2015 року у Харкові. Зважаючи на видатну постать художника у тамтешніх арт-колах, 2015 рік оголошений роком Віталія Куликова.