Остання літня сесія

4 серпня 2011

Принаймні до вересня водоканал залишатиметься міським, а комунальні ЗМІ — на короткому ланцюжку у влади
Як і прогнозував міський голова Юрій Котенко (див. "Водоканал тривоги нашої" та "Громадська рада не хоче розлучатися з водоканалом"), питання про злиття КП "Світловодський міський водоканал" з водоканалами Олександрії, Знам’янки, облцентру та іще із водогоном "Дніпро-Кіровоград", яке в порядку денному XV-ї чергової сесії міськради 26 липня називалось "Про припинення юридичної особи Комунальне підприємство "Світловодський міський водоканал", було знято, щойно відзвучав гімн України на початку сесії. Міськдеп Володимир Дем’янюк ("Батьківщина"), він же — гендиректор МВК, зауважив, що він не заперечує зняттю цього питання, бо воно, й насправді, недостатньо опрацьоване. Але, наголосив він, на наступній сесії треба якомога прискіпливіше розібратися з тим, що робити далі з водоканалом. Адже, підкреслив Дем’янюк, гігантські борги, що має підприємство, не дозволяють йому наодинці тримати його плаву. На що Любов Чекаленко (ПР) нагадала про нещодавній виступ першого віце-прем’єра Андрія Клюєва про ймовірне списання боргів українських комунальних підприємств. Тому вона закликала і мера, і Дем’янюка прозондувати ґрунт на предмет такого списання. Після чого вона двічі подякувала голову від імені усіх власівців за його сприяння у відновлені роботи селищної Станції "Швидкої допомоги", яку було закрили за наполягання облздорову, бо згідно нормативу, у радіусі 35 кілометрів має бути лиш одна СШД, та — за те, що Власівська музична школа не буде закриватися...

Тон виступу наступної ораторки Таїси Гончаренко ("Батьківщина") був вже далеким від єлейності — вона виголошувала протест своєї фракції на "факти використання правлячим режимом судової гілки влади для боротьби з політичними опонентами". А от її однофракційник Юрій Сап’янов у своєму звернені вступився не за своїх партійних босів, а за земляків, яким випало нещастя жити у 9-поверховому "курятникові" на Калініна, 12. Та розміри тамтешніх "одиночок" — ще півбіди... Річ у тім, що у того будинку є прибудова, знана, як ресторан "Рандеву", де кожні вихідні гуляють весілля до пізньої ночі з салютами та феєрверками. Через що, наполохані п’яними гульбищами, вибухами та спалахами веселкових вогників у своїх вікнах, дорослі і діти до ранку не можуть заспокоїтесь. А хазяїн того кабака, на зауваження міськдепа, відрубав, що то не його діло. Дослухавши колегу, депутати обурились і доручили віце-мерові Валентині Явтенко разом із головним міліціянтом Ігорем Івановим розібратись, чиє це все таки діло — спокійний сон громадян.

...Після уточнення міського бюджету розглянули, на перший погляд, безлике питання — "Про виділення коштів та виплату середньої заробітної плати". З доповіді тієї ж Явтенко стало зрозуміло, що отримати собі зарплату прагне попередній секретар міськради, а нині рядовий депутат ("Батьківщина") Віталій Юшко за півроку, які він спікером вже... не працював. Як вдалося з’ясувати, згідно Закону України "Про місцеве самоврядування", за представником виборної посади (голова, секретар) зберігається попереднє місце роботи, на яке він має право повернутися у разі його не входження "во власть" повторно. І зберігається воно протягом півроку після того, як посадовець склав свої владні повноваження. Іншими словами, вже колишній високий чиновник може шість місяців вештатись казна-де (причому, стільки ж зберігається й його зарплата, яку він отримував у чиновницькому кріслі), а потім заявитись на своє попереднє місце роботи і його зобов’язані працевлаштувати, і більш того — він ще й має право одержати зарплату, яку він "заколочував" на посаді мера чи спікера. У прив’язці до Юшка, ця сума коливається у межах 50-60 тисяч гривень...

Важко сказати, чому він "провтикав" після відведених півроку, одні кажуть — два дні, інші — два місяці. Та, коли він надумав знов стати юристом УЕГГ, виявилось, що його вакансія вже зайнята, бо ж півроку спливло. Юшко — до "білого дому", мовляв, дайте мої, "нажиті непосильним трудом" гроші. Але й там, замість того аби поквапились слинити пальці для зручності рахування купюр для колишнього спікера і в.о. міського голови, "по-зрадницьки" звернулись за роз’ясненням до обласного управління з питань державної служби. Але й там не зглянулись на молодого політика і написали офіційну відмову, яку з сесійної трибуни і зачитала Явтенко. На що Ігор Дєнісов (Партія захисників Вітчизни), Дмитро Письменний (ПР) та вже згадувана Чекаленко вступились за Юшка — він заслужив ці гроші своєю працею. Це завдяки йому, зазначала Чекаленко, місто у 2009 році одержало шість мільйонів гривень додаткових дотацій з держбюджету. До того ж, додав Дєнісов, гроші, на які претендує колишній спікер, не є грошима з міського бюджету, так що — нехай буде.

Підвівся і сам Юшко і виголосив малозрозумілу тираду про вчинки, які можна чинити або принципово, або по-совісті...

Наче виправдовуючись, головуючий Юрій Котенко зазначив, що він і сам не проти заохочення свого колеги, якщо, звісно, це не заперечуватиме законодавству і попросив розтлумачити дане питання виконкомівського юриста Олександра Андросова. Той обмежився коротеньким резюме, мовляв, як чітко видно із відповіді обласного управління — підстав для виплати немає.

Підтримав юриста і представник... "Батьківщини", чия позиція часто-густо йде у розріз із позицією своєї фракції, Юрій Сап’янов. У якості схвального прикладу він навів начальника управління освіти Геннадія Френкеля, який також у свій час спікерював. Але після того, як його "пішли", він знов повернувся у крісло головного освітянина, а не пропадав десь півроку. "Тому я, а тим більше, після набуття чинності антикорупційного закону, не маю морального права голосувати за виплату Юшку цих грошей", — зауважив Сап’янов.

Таким чином, спочатку проголосували про відмову у виплаті — забракло голосів. Тоді проголосували за те, щоб виплатити, і знов — брак голосів... Схоже, таке "оригінальне" — ні вашим, ні нашим — волевиявлення стає звичним серед наших обранців, бо так само (і вже вдруге) вони голосували, реагуючи на протест в.о. Світловодського міжрайпрокурора на рішення квітневої сесії міськради про злиття управлінь освіти з управлінням молоді та спорту. У червні вже голосували з цього приводу: підтримати протест — не вистачило голосів, відхилити протест — не вистачило голосів. Аби нарешті визначитись, збирались навіть позачергову сесії скликати у 10-денний термін, як того вимагає законодавство. Не скликали — напевне, у розрахунку визначитись на черговій. Та, де там — і цього разу та сама "петрушка". А тим часом, новий навчальний рік стає все ближче...

Ну, і останнє резонансне питання — "Про діяльність комунальних засобів масової інформації". Ці ЗМІ нещодавно ретельно перевірили. І таке познаходили!.. Безумовно, лунали голоси про передачу результатів перевірки далі — до КРУ та правоохоронних органів. Але все звелося до обговорення об’єднання цих ЗМІ в єдиний холдінг з єдиним "командиром" над усіма. На що заперечив Юшко: як знайти такого фахівця, щоб однаково добре розумівся у різних за специфікою газетою, радіо та телебаченням? А ще він побідкався на те, що нинішній опозиції практично неможливо пробитися на шпальти "Світловодська вечірнього". На що в.о. редактора, він же міськдеп (ПР) Микола Шверненко, вибачаючись перед загалом за ці відмови, звернувся до президії з пропозицією розробити нарешті пропорційний графік, згідно якого представники всіх фракцій могли би на рівних "світитись" в його газеті, бо йому, право, незручно відмовляти своїм колегам без пояснення причин. Цим самим він дотично підтвердив наявність цензури в комунальних ЗМІ нашого містечка.

Та тут взяв слово Іван Маліновський і закликав колег не переливати з пустого в порожнє, а поїхати у Бобринець і вивчити досвід тамтешньої районки "Честь хлібороба". За його словами, кілька років тому бобринецька райрада вивела цю газету із свого підпорядкування, відправивши газетярів у "вільне плавання". І вони, ставши незалежними, "виплили і плавають" далі без жодної бюджетної копійки. "Це тільки слабка та авторитарна влада тримає у себе під боком керовані засоби масової інформації", — наголосив оратор. І що цікаво, ці слова належним чином не вплинули ані на владних нині "регіоналів", ані на таких палких опозиціонерів із "Батьківщини". Як і не вплинув заклик Маліновського з наступного бюджетного року передбачити кошти для висвітлення роботи органів місцевого самоврядування для недержавної телекомпанії "Веселка" та для нашого "Світловодськ Інформ" — що обійдеться в десятки раз менше нинішніх витрат на "кишенькові" комунальні ЗМІ, наголосив він. (Про окремі парадокси світловодського політикуму ми й спробували з’ясувати з Іваном Маліновським)...

На закінчення цього дивакуватого обговорення Юрій Котенко, демонструючи неупередженість, висловив переконання, що вереснева сесія докорінно змінить систему світловодських комунальних ЗМІ.

"Бо далі так не можна", — заключив він.

Віталій АСАУЛЕНКО