Чи врятують коли-небудь водосховище від синьо-зелених водоростей, а світловодців — від смороду? (Частина 2)

Чи врятують коли-небудь водосховище від синьо-зелених водоростей, а світловодців — від смороду? (Частина 2)


7 серпня 2018
Чи врятують коли-небудь водосховище від синьо-зелених водоростей, а світловодців — від смороду? (Частина 2)
Тож яка вірогідність того, що такі очисні споруди будуть функціонувати на нашому водосховищі? (Продовження. Початок у частині 1) Нещодавно розробники направили заявки з описом проекту в британський інвестиційний фонд Morgan Mai International, який займається проектами у сфері відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, а також відправили лист до датської компанії Bigadan, підписаний мером Кременчука Віталієм Малецьким. Вчені чекають на відповідь та сподіваються, що Європа зацікавиться й інвестує у проект переробки синьо-зелених водоростей на біогаз.

Чи є прогнози щодо термінів впровадженням проекту?

Володимир Валентинович відповів:

"Я не фінансист, але деякі речі можу визначати з певною долею вірогідності. В будь-якому випадку, сюди має приїхати представник інвестиційної компанії. Поки я його не бачив. А що стосується вітчизняної зацікавленості… Розумієте, усі ці біопроекти в умовах України — антилобі газових та нафтогазових корпорацій..."


Нескладно здогадатися, що для енергетичних олігархів, яких багато у вищих органах влади, такий проект ніяк не вигідний. Відтак, і підтримувати його не будуть.

Чи врятують коли-небудь водосховище від синьо-зелених водоростей, а світловодців — від смороду? (Частина 2)

Цю проблему не можна вирішити локально, в одному місці на одному водосховищі, адже вона комплексна, і залежить від усього Дніпровського каскаду.

"Я звертаюся із закликом до голів наших сусідських облдержадміністрацій (Полтавська, Кіровоградська, Дніпропетровська, Черкаська), мабуть вже прийшов час сісти за стіл і просто використати те, що є. Адже є регіональні і національні програми, є закони… Способи реалізації вже прописані нами на різних рівнях: локальному, регіональному, обласному, міжобласному, національному і навіть міжнародному."


Пан Володимир також висловився, що на його думку, є сенс створити громадську організацію, яка займатиметься роботою такого характеру, яка не під силу органам влади.

Представники Кременчуцького університету озвучують ідеї і способи реалізації проекту на численних конференціях, круглих столах, засіданнях міської ради. Вчені "пішли" далі і пропонують в той час, коли Дніпро не "цвіте", отримувати біометан зі стоків молочного виробництва, силосу, посліду тварин, опалого листя, щепи та мулу з очисних споруд. Такі відходи виробництва можуть надавати підприємства Кременчука. Знову ж таки, технологія отримання біогазу з названої сировини вже давно використовується у розвинених країнах заходу.

"Це може бути справжній біорефайнері (біопереробний завод)", — підсумував вчений.


Чи врятують коли-небудь водосховище від синьо-зелених водоростей, а світловодців — від смороду? (Частина 2)

На жаль, інвестицій на провадження таких технологій у нас немає, попри те, що виробництво біометану з ціанобактерій та інших біомас є дуже рентабельним. Вкладені кошти могли б окупитися і приносити прибуток. Але перш за все, це вирішить екологічну ситуацію в нашому регіоні, зробивши його більш якісним для життя громадян та розвитку туризму.