Приводом для зустрічі, розпочала в. о. директора Центру служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Євсюкова, став Всесвітній день спільних дій в інтересах дітей, який відзначається щороку 20 листопада – день, коли більшістю країн-учасниць була ратифікована Конвенція ООН "Про права дитини". Тож, звернулася пані Тетяна до дітей, є сподівання, що сьогоднішня відверта розмова зіграє свою позитивну роль у виробленні у них "імунітету" до негативних впливів вулиці.
Задля цього лікар-нарколог Світловодської ЦРЛ Яна Пасько прочитала невеличку лекцію ілюстровану для більшої переконливості демонстрацією слайдів і нетривалого документального відео про те, якими, на поверховий погляд, є початкові етапи залучення до наркоманії. Але надто стрімко від удаваної бравади і романтики не лишається й сліду і молоді люди перетворюються на живих мерців, яких від мерців справжніх відділяє тонюсінька межа.
У свою чергу уповноважена у справах дітей при МРВ поліції Яна Пашагорьєва розповіла про те, що чимало дитячих забавок часто-густо межують із статтями Кримінального кодексу та – про різновиди адміністративної і кримінальної відповідальності, які поширюються на громадян віком до 18 років або на їхніх батьків.
Натомість начальник Служби у справах дітей Олена Потаніна, розкриваючи тонкощі взаємин дітей зі старшим поколінням, зосередила увагу на конкретному прикладі, коли асоціальну поведінку підростаючого покоління часто-густо провокують черствість і байдужість дорослих… Одна дівчина прогулювала школу, не ночувала дома. Хоча домів у неї – після розлучення батьків – було аж два. Але в жодному з них вона не відчувала себе затишно – матуся і татусь її обзавелися новими сім’ями, і не до доньки їм стало… Довелося докласти чимало зусиль, щоб достукатися до батьківських сердець. Та й зараз, коли криза минула, та дівчина іноді телефонує пані Олені.
"І мені дуже приємно, що дзвонить вона мені не для того, щоб поплакатись, а розповісти, що у неї все гаразд".
…Своєрідну риску підвела заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Щербина:
"Нам приємно, що ви до нас прийшли. Ми постаралися, аби ви зробили вірні висновки. І все тому, що ми вас дуже любимо. І у мене до вас таке прохання: хто любить, хто хоче, щоб його чи її любили – давайте поплескаємо у долоні!".
І кімната наповнилася дзвінкими оплесками. Варто думати – щирими…
