Послуги, пов’язані з забезпеченням зайнятості населення, надаються безплатно.


Для постановки на облік громадяни повинні до центру зайнятості за місцем реєстрації пред’явити паспорт і трудову книжку, а в разі потреби також військовий квиток, диплом або інший документ про освіту, також свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (за наявності) або довідку про ідентифікаційний код. Громадянами також надаються копії трудової книжки, диплома або іншого документа про освіту, які зберігаються в їхній особові справі.

За відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред’явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а військовослужбовці, звільнені з військової служби, також військовий квиток.

Крім цього, під час реєстрації пред’являються:
– випускниками вищих навчальних закладів, що навчались за державним замовленням – направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштування або довідка про надання можливості самостійного працевлаштування;
– громадяни, які втратили роботу в КСП – довідку про вихід зі складу КСП;
громадянами, які отримують пенсію відповідно до законодавства, – пенсійне посвідчення.
Громадяни, які мають право на додаткові гарантії щодо працевлаштування, пред’являть додатково такі документи:
– інваліди – посвідчення інваліда, довідку до акту огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації;
– громадяни, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування – довідку з установи, де особа відбувала покарання або проходила примусове лікування (не пізніше ніж протягом календарного року з дня звільнення);
– діти-сироти, які залишилися без піклування батьків, – довідку з органів опіки та піклування;
– жінки, які мають дітей віком до 6 років, – копію свідоцтва про народження дитини;
– одинокі матері, які мають дітей віком до 6 років, – копію свідоцтва про народження дитини.


Застрахованими особами є громадяни, які працювали на умовах трудового договору на підприємстві, установі, організації або у фізичної особи – підприємця, та на користь яких здійснювалось страхування на випадок безробіття.

Застраховані особи, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані у встановленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня не менше 26 календарних тижнів, мають право на допомогу по безробіттю у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу: до 2 років – 50%; від 2 до 6 років – 55%; від 6 до 10 років – 60% та понад 10 років – 70%.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного вище: перші 90 календарних днів – 100%, упродовж наступних 90 календарних днів – 80%; у подальшому – 70%.

Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалась в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за мінімальний розмір, установлений законодавством (на даний час 500 грн.)

Без урахування страхового стажу у розмірі, встановленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:
– особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40, статтями 41 і 45 КЗпП України, – виплата їм починається з 91 календарного дня;
– особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;
– особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;
– особам, які брали участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески на випадок безробіття менше 26 календарних тижнів, або мають раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.



До незалежних від застрахованих осіб обставин належать такі причини припинення трудового договору:
– за угодою сторін (пункт 1 ст.36 КЗпП України);
– у зв’язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 ст.36 КЗпП України);
– у зв’язку з призовом на військову або – направленням на альтернативну службу (пункт 3 ст.36 КЗпП України);
– за власним бажанням з поважних причин, що визначені законом (переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; неможливість проживання в даній місцевості, що підтверджено медичним висновком; вагітність, догляд за дитиною до досягнення 14 річного віку; переїзд, на нове місце проживання; вступ до навчального закладу та інші) та у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (ст..38 КЗпП України);
– у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 ст.40 КЗпП України);
– у зв’зку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню даної роботи (пункт 2 ст.40 КЗпП України);
– нез’явлення на роботу більше чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (пункт 5 ст.40 КЗпП України);
– поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу ( пункт 6 ст. 40 КЗпП України).

Детальну інформацію з питань перебування на обліку громадяни можуть отримати безпросередьо в центрі зайнятості.

Н.ОБЛАМСЬКА,
головний спеціаліст-юрисконсульт Світловодського МРЦЗ.