"Ви не уявляєте, яке то щастя бачити, як над звільненим містом знову здіймається наше рідне синьо-жовте знамено. Ми, мешканці Торецька сповна оцінили те, що свого часу втратили", — підкреслює Єлець.
На думку Володимира і Сергія, "западенська" трембіта звучатиме і на донецьких териконах не менш колоритно, ніж десь у карпатських полонинах. Освоюючи сей інструмент, їх осяяла думка: а що, якщо вони, з непритаманними їхнім теренам інструментами, відправляться Україною і, показавши, що Донбас — це Україна, привезуть цю саму Україну до себе додому?.. Тож сьогодні вони зі смерековими трембітами, виготовленими всесвітньовідомим верховинським майстром Михайлом Михайлюком, їдуть країною, трішки на них грають, дають пограти бажаючим. А головне — спілкуються з людьми.
А далі, коли вони, зарядивши свої трембіти українським духом, повернуться додому — могутній їхній "спів", наче біблійні "ієрихонські труби", почне невблаганно відсувати на схід лінію фронту… Володимир і Сергій, як і багато їхніх земляків, поступово позбуваючись свого змосковщення, свято у це вірять. А раз так, то так тому і бути!











