П’ятниця, 15 листопада 2024

^ Реклама ^
Блоги Епископ Александрийский и Светловодский Боголеп

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Преосвященнійшого Боголєпа, єпископа Олександрійського й Світловодського, пастирям, чернецтву й усім боголюбивим чадам Олександрійської єпархії УПЦ Новина з фото

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Преосвященнійшого Боголєпа, єпископа Олександрійського й Світловодського, пастирям, чернецтву й усім боголюбивим чадам Олександрійської єпархії УПЦ
Возлюблені у Господі боголюбиві пастирі, всечесні ченці та черниці!
Дорогі брати й сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
^ Реклама ^

"Прийдіть, усі вірні, поклонімося святому Христовому Воскресінню"


Нині - день великого загального торжества, бо Христос наш Спаситель воскрес із гробу. Hе маючи можливості особисто вітати багатьох з вас, дорогі брати й сестри, через віддалі, що нас розділяють, вважаю святительським обов’язком за допомогою свого послання поговорити з вами в ці особливі, світлі дні Святої Пасхи.

Нещодавно переживаючи події Страсної седмиці, ми, сподіваюся, не формально, а реально, відчували, яких принижень і страждань зазнав Христос в останні дні свого земного життя. Його зрадив один з учнів, судили безвинно, бичували, опльовували, принижували, знущалися з Сина Божого, нарешті вбили, розіп'яли на Хресті. Здавалося, смерть, ненависть, злоба святкували свою перемогу. Спаситель лежав мертвим у гробі. Навіть деякі думали, що не буде цей Месія вчити людей, не матиме послідовників, бо Його вже немає на землі. І що ж?
СПАСИТЕЛЬ НАШ ВОСКРЕС!

У великій славі воскрес Христос, не просто праведник або слабкий філософ, але сильний Бог; сатана розбитий, двері pаю відчинено всім людям. Господь з’являється своїм учням, чому ті невимовно раді. Звістка про Його воскресіння розноситься всюди. Колись боязкі Апостоли тепер стали сміливо возвіщати про свого Божественного Вчителя, бо на власні очі бачили воскреслого Христа, Його виразки від цвяхів і пробите списом ребро. І під впливом цієї проповіді багато людей прийняли віpу у воскреслого Господа й стали чадами Церкви. А що було потім? Незважаючи на жахливі гоніння на Церкву Божу (які ми переживаємо й сьогодні), коли за одне ім'я християнина калічили й убивали, - віра в Спасителя поширилася й наповнила ввесь світ, що оспівав святий Амвросій Медіоланський:

"Тебе Бога хвалимо, Тебе Господа сповідуємо, Тебе Пречистого Отця вся земля величає ... Тебе в цілому світі сповідує Свята Церква ".


І нині нашого Господа Спасителя оспівує світ видимий же й невидимий. Увесь всесвіт наповнюється світлом: небо, і земля, і пекло, - і все живе святкує Воскресіння Христове. У цьому загальному прославленні Христа, що воскрес із мертвих, - причина нашого Пасхального торжества.

Але це торжество маємо глибоко осмислити, бо Пасхальна радість не просто емоційний підйом, не реакція людської природи в дні весняної краси, що відгукується на загальний тріумф. Радість Пасхи - це перш за все результат усвідомленої віри в реальне Воскресіння нашого Господа. Радість Пасхи - це особистий духовний досвід, а не колективний несвідомий порив. І цей досвід потрібно осягати, переживати, вистраждати...

І якщо ми, християни, по-справжньому переживаємо Великдень, то відвідуймо храм щотижня, відчуваючи Воскресіння як очевидний факт, завдяки цьому. Великдень триватиме кожного недільного дня, тому перше, що потрібно винести з Пасхи, - це відвідування щонеділі храму, це дасть можливість святкувати перемогу над смертю й безвихіддю. Напевно, якби ми згадували про Пасху тільки раз на рік, то через тисячі років про неї вже ніхто б і не знав. Тому любіть храм Божий - сходи на Небо й виноградник порятунку. Саме в храмі початок вічної Пасхальної радості, тут людина може навчитися бути з Богом і зцілитися від гріхів. Колись у дитинстві на Великодній заутрені, приголомшений духовними переживаннями, що сповнювали душу, я раптом для себе чітко відчув, де справжнє життя. Ні в книгах, ні в чужому досвіді, дорогі мої, ми не зможемо знайти те, що дає Божественна Літургія. Подумайте лише: на землі й на Небі одна й та ж Літургія, і якщо ми не знаємо, не любимо, не звичні до Літургії на землі, то що будемо робити на Небі, де ВІЧНА ВЕЛИКОДНЯ ЛІТУРГІЯ, а від цього вічна радість, вічне блаженство?!

Наша віра, дає чітке розуміння, навіщо живе людина, тому Пасха - це свято з глибоким смислом. Часто ми грішимо від безглуздя, цікавості або від злої намови. Усе це може змінитися, якщо усвідомити Великдень як мету життя. Згадаймо молитву "Отче наш іже, єси на небесах ...". Де наш Батько? На небі. Але там, де наш Батько, і наш дім, наша вітчизна! Саме Воскресіння Христове дарує життю нове цілепокладання - ми можемо бути зі своїм Отцем, і тільки усвідомлення саме цього кардинально змінить наше існування.

Разом з духовною радістю про воскреслого Спасителя, коли ми прийшли до храму в ці святі дні Христового Воскресіння, у нашу грішну душу сходить особлива любов до всіх людей. Це Христос Життєдавець наближається до нашої убогої душі й обіймає нас усіх Своєю безмежною любов'ю. Погодьтеся, що у Святий Великдень серце наше, зазвичай черстве, відкривається всім людям: усіх би обійняли, усі сприймаються як брати, навіть ворогам прощаємо їх неприязнь, як співається в пасхальному вірші: "Один одного обіймімо. Промовмо, брат, і тим, хто ненавидить нас, пробачимо все воскресінням!" Так будемо ж не тільки на Великдень мати такий настрій, спробуймо виховати в собі навичку й в інші дні вітати один одного поцілунком любові. А хіба, запитаєте, це можливо? Можливо. Ось преподобний Серафим Саpовський завжди зустрічав гостей пасхальним вітанням: "Христос воскрес!". І це не було формальним привітанням, бо кожен відчував, хто приходив до богоносного старця, як до нього від святого переходила хвиля радості й любові. Щоб і нам так жити, потрібно невпинно вчиться "ходити перед Богом", очищаючи повсякчас душу від гріхів і виконуючи Божі заповіді - тоді й з нами буде Христос. І коли ми відчуваємо в душах присутність воскреслого Бога, настільки жалюгідними видаються потяги й спокуси, страхи й загрози сучасного світу, який марно намагається розділити нас із Христом. Не сумуймо й не нарікаймо. Краще згадаймо, як колись євреї на чолі з Мойсеєм вийшли з полону єгипетського. Ось, здавалося б, - свобода, але ні: попереду їх чекали важкі випробування на шляху до землі обітованої. Так і Великдень - це початок нашого нелегкого шляху до раю.

Духовно тріумфуючи й радіючи, помолімося про всіх тих, хто не має можливості сьогодні через життєві обставини радіти й зустрічати світле Христове Воскресіння, хто перебуває в ув'язненні й не може бути з усіма нами, хто сьогодні далеко від домівки виконує свій громадянський обов'язок. Сугубо помолімося про тих, хто холодний серцем й обділений духом тоді, коли бенкет віpи приготований для всіх, - коли Христос Спаситель щедрою рукою вливає в серця людей радість, мир і любов, щоб і вони разом з нами проспівали пасхальну пісню: ХРИСТОС ВОСКРЕС ІЗ МЕРТВИХ, смеpтію смерть попpав і тим, що в гробах, життя даpував".

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

смиренний + Боголєп, єпископ Олександрійський і Світловодський,
керуючий Олександрійською єпархіэю УПЦ

ВЕЛИКДЕНЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

м.Олександрія 2016 р.
  • Нравится
  • 1

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.


Партнери:


Top