Усі ці епітети адресовані саме їй, жінці – прекрасному творінню Господа, найціннішому дарунку чоловікові.



Отже, з самого початку Світу жінка була створена дружиною чоловікові, його вірною супутницею і помічницею. Але жінка – ні в якому разі не "додаток" до чоловіка, створений з його ребра. Вона – його вірна подруга, що підтримує і надихає. Вона – хранителька домашнього вогнища. Рівна з чоловіком, адже створена, як і він, за образом Господнім. Причому, зауважте, не з ноги, не з руки, а з ребра, що захищає серце…

І якщо чоловік – це голова родини, її опора, то жінка – її серце, її душа. І саме від жінки залежить, яким буде настрій в домі, якою буде в ньому атмосфера. Саме від жінки, від її мудрості, виваженості та зрілості багато в чому залежить щасливе сімейне життя.

Створити ту саму тиху й благодатну сімейну гавань, у якій чоловік зможе знайти тишу і спокій, аби відпочити від щоденних турбот, від великої кількості проблем і завдань та "зарядитися" для здійснення нових подвигів – першочергове завдання жінки. І воно дійсно непросте, адже вимагає від неї щоденної кропіткої роботи – і фізичної, і духовної.

Створити затишок в оселі, попіклуватися про чистоту й охайність помешкання, приготувати смачний обід, потурбуватися про наявність у будинку всього необхідного – одягу, речей, побутових дрібниць – все це повсякденні турботи жінки. Звісно, чоловік не може бути стороннім спостерігачем і зобов’язаний забезпечити родину всім необхідним, але натхненником у благоустрої будинку і повсякденного життя родини має бути саме жінка.

Облаштувати побут за спільним бажанням і смаком – не просто обов'язок, а прерогатива жінки. Наповнити будинок щастям і любов'ю, виховувати дітей у шані до Бога і до батька, як до глави сімейства – найважливіше її завдання. Стати справжнім другом і порадником для свого чоловіка – головна місія в шлюбі. Залагоджувати конфлікти в родині, втішати скривджених, допомагати стражденним – важливе жіноче покликання. Підтримувати чоловіка у його справах, надихати його на нові звершення, пишатися і захоплюватися ним – найпрекрасніша і найцінніша роль жінки.

Саме таку жінку шукають чоловіки, таку жінку цінують і бережуть, адже вона є запорукою успіху чоловіка, зростання його добробуту. Але, звісно, за умови духовного наповнення життя родини. Спільна віра, спільна молитва укріплюють подружжя, допомагають подолати труднощі, які є на шляху у кожного. Взаємна турбота, взаємна повага, взаємне розуміння – все це цеглинки, на яких тримається шлюб. Але основа його – любов. Звісно, берегти її повинні і чоловік, і жінка, але першоджерелом кохання і його підтримки має бути, все ж таки, жінка.

Любов і піклування про чоловіка, любов і піклування про дітей, любов і піклування про оточуючий світ – важлива жіноча роль у окремій родині і в усьому світі. Недаремно вважається, що жінка – символ доброти, символ ніжності і любові. Вона – джерело кохання, творчості і натхнення, джерело побудови світлого і прекрасного.

На жаль, сьогодні жінці все складніше виконувати свою першочергову місію. Сьогодні, зазвичай, на її плечі покладений непосильний тягар – працювати на рівні з чоловіком, забезпечувати родину матеріально, приймати важливі відповідальні рішення, керувати підприємствами і навіть країнами. Усе це дозволяє їй реалізуватися як особистості, але буквально не залишає часу для виконання своєї надважливої ролі у сім'ї. Кар'єра та активна громадська діяльність віддаляє жінку від головного завдання – бути хранителькою шлюбу, хранителькою родини, хранителькою сім'ї, як малої Церкви. Виснаження фізичне і психологічне, стрес, втому і роздратованість – ось що доволі часто жінка несе в родину замість спокою, гармонії і тепла.

Тож, повертаємось до теми обов’язків чоловіка – забезпечувати родину всім необхідним, піклуватися про дружину та дітей, дбати і про матеріальне, і про духовне. Поважати і цінувати свою вірну помічницю і супутницю, дати можливість жінці виконувати своє головне призначення, захищати і оберігати її.
А жінки – підтримувати і цінувати зусилля свого чоловіка, утішати в разі невдач, дарувати своє тепло, ніжність, ласку і кохання:



Зоряна Колісник