Як ми повідомляли наших читачів, кілька днів тому цьому порятункові передували нарада у Кіровоградській ОДА, де, за словами одного із її учасників — Володимира Михайлика, його було вповноважено вести переговори з НАК "Нафтогаз України" щодо подовження договору на постачання газу, яким обігрівається місто. Значить, (раз батареї теплі) переговорили завершились успішно? Так, відповів Михайлик саме на оце запитання.

— А як вам це вдалося? Ви ж нам 10 березня телефоном з Києва повідомили, що у цей час паралельно з вами кабінетами "Нафтогазу" ширяють представники нинішнього керівництва СП і намагаються звести нанівець переговорний процес, заявляючи, що ви не "всамдєлішній" і печатка ваша "липова"…

— Саме так і чинили нинішні головний інженер "Світловодськпобуту" Руслан Реут і юрист Іван Летюка. Що не зайве характеризує моїх опонентів, як лицемірів, які діяли за принципом: нехай краще місто замерзне, ніж цьому клятому Михайлику газ дадуть.

— А йому таки дали…

— Дали. Бо у нас з "Нафтогазом" налагоджено давні та чесні ділові стосунки, що ґрунтуються на взаємоповазі і на виконанні взятих на себе обопільних зобов’язаннях. Гадаю, це і стало вирішальним чинником, що у "Нафотогазі" тих двох "прибульців" ніхто не сприйняв всерйоз.

— Чи не здається якось дивно вам, що у Кіровограді і Києві інтереси сьогоднішніх очільників СП представляє головний інженер? Хоча, по рангу, на такому рівні мав би фігурувати безпосередньо сьогоднішній гендиректор Дмитро Дмитришин...

— Пан Дмитришин — і без того — вже фігурує у багатьох малоприємних для нього судових та кримінальних справах. Мені здається, що він вже цілком усвідомив, у що він "вляпався", коли пристав на квітневу, 2015 року, аферу з рейдерського захоплення "Світловодськпобуту". Втім, про причини самоусунення пана Дмитришина можете довідатись у нього особисто.

— Гаразд, доведеться — довідаємось. Тоді скажіть: як надовго місто залишатиметься з теплом? І друге: наскільки відомо, ви все ще залишається, попри судове рішення, "персоною нон-ґрата" на підприємстві, тобто, зараз вас не пускають не те, що до гендиректорського кабінету — на його територію взагалі. Тож, на біса воно вам треба — добиватись додаткових газових лімітів?

— Місто залишатиметься з теплом до відповідного рішення міськвиконкому про завершення опалювального сезону. Ну, а щодо "на біса треба?"… "Піна", що зараз накрила "Світловодськпобут", осяде (або "сяде"). Ось чому я, як законний керівник підприємства, і не звертаю на неї особливої уваги... Хоча, правду кажучи, я багато чого очікував огидного від своїх опонентів і їхні дії, здавалося б, аж ніяк не могли мене здивувати. Та я помилився: мене, не те, що здивувало — шокувало, коли я взнав про їхню готовність заморозити місто, аби тільки я отримав "облизня" у "Нафтогазі"… Ось чому я проводив переговори — щоб не мерзли ми у своїх квартирах, наші діти — в дитсадках та школах і хворі — у лікарнях.

***

У якості аргументації щодо "осадження піни", Михайлик на завершення нашого інтерв’ю повідомив про судові рішення від 15 березня — Апеляційного суду Кіровоградської області і від 16 березня — Вищого господарського суду України (м. Київ). Так 15-го облсуд виніс постанову щодо правочинності рішення світловодського міськрайонного суду від 17 грудня 2015 року про поновлення Михайлика В.А. на посаді гендиректора СП ТОВ "Світловодськпобут". А 16-го столичний суд не задовольнив три касаційні скарги — від світловодської міськради, від СП ТОВ "Світловодськпобут" і від його нинішнього очільника Дмитришина Д.Д. стосовно законності призначення останнього гендиректором і (відповідно) звільнення Михайлика М.А. з посади гендиректора. Таким чином, ВГС поставив остаточну крапку, підтримавши рішення і постанови попередніх судів про те, що збори акціонерів СП ТОВ "Світловодськпобут", на яких звільнили Михайлика/призначили Дмитришина, не відбувалися. А відтак, відповідний протокол цих "зборів" є недійсним.