Скажемо відверто, що відвідавши кілька родин з Хмельницького мікрорайону, і у нас гумор зник. Окремо хочеться сказати про тамтешні дороги: наше щастя, що водій знав цю місцину і бачив ці вулиці сухими - він так сміливо пірнав у досить глибокі та довгі калюжі, що в мене аж дух перехоплювало - ну просто американські гірки!

"Квартиру ще 30 років чекатимеш…"
…Світлана Іванівна успадкувала хату по вул. Вишневій від бабусі, яку взялася доглядати до смерті. Коли Табурище почало особливо потерпати від води, упала одна стіна будинку, а незабаром така ж доля може спіткати і другу. У середині помешкання С. Олійник шпарини завтовшки у палець, стіни та стеля потріскані, шпалери порвало, повітря вологе. Всі без виключення меблі стоять на постаментах, зроблених  з 3-4 цеглин. Щоб показати нам підлогу, господарка знімає простирадла, під якими знаходиться плівка, а під нею, певно, ще з осені вологі дошки (а, може, вони і взагалі ніколи не просихають?). У такому середовищі не довго й на астму чи туберкульоз захворіти.
"Я - сирота, мати-одиначка, 20 років пропрацювала у санстанції, а зараз безробітна. 20 років простояла у черзі на житло, мені через рік на пенсію, а свого житла немає. 
Зараз влада мені пропонує заселитися у "малосімейку" по вул. Приморській, 56, але там газ та світло відключені, до того ж не сплачені борги. Я щороку повинна буду складати нову угоду на проживання і так триватиме аж поки не помру, так мені сказали у міськвиконкомі.  А ще мені пропонують ремонтувати хату і повертатися сюди, адже власної квартири, кажуть, доведеться чекати ще 30 років…"

"Нікому ми не потрібні…"
Потім ми поїхали на вул. Партизанську, там познайомилися з подружжям Остоячів. Ці привітні люди нам показували хату, пошкоджені водою стіни, порвані шпалери, господарські будівлі та все примовляли: "Спізнилися ви трішки - день тому  у сараї вода стояла, адже почав танути сніг…
У хаті вода проступає  знизу. Не раз уже доводилося бродити, як у калюжі, рятувати речі. П'ять років тому ми перестелили підлогу, бо дерев'яний настил зіпсувався геть! У погребі щороку води - по коліна, тільки у "забродах" туди і можна опускатися, - розповідає Ольга Іванівна. - Раніше, років п'ять тому, вода стікала у дренажі, що знаходяться по вул. Першотравневій. Але люди засипають їх, та вони й самі з часом замулюються і ніхто за цим не слідкує (ні дільничний, ні квартальний, ні влада), а воді нікуди діватися, ось нас і топить. Зверталися до представників влади, дали грейдер, але люди позбігалися (мовляв, як він почне щось робити, то тільки вас топило, а тоді топитиме всіх) і почали погрожувати трактористу. Той розвернувся, та й поїхав…
Нікому ми не потрібні. У мене навіть лист є з міськвиконкому, що "незабаром гроші будуть, і вулицю зробимо, і дренажі". Та й по цей день роблять…"

Проблему можна вирішити Частково
Державним бюджетом 2006 року виділено близько 2,5 млн. грн. на ліквідацію наслідків підтоплення. Чому Хмельницький мікрорайон так потерпає від води, що зроблено і що планується зробити у першу чергу у разі отримання грошей, чи достатньо їх на вирішення проблеми - ми поцікавилися у начальника міського управління МНС  Миколи Шалаєвського:
- По  бюджетним програмам 2006 року є доручення Прем'єр-міністра Міністерству фінансів, економіки підготувати порядок використання коштів. Воно мало бути виконане до 15 лютого п.р., а до 1 березня В. Пинзеник повинен доповісти про його виконання (це стосується всіх бюджетних програм цього року, в тому числі і наших -  ліквідація підтоплення та утилізація токсичних відходів гальванічного виробництва на заводі "Калькулятор").
Днями стане відомо остаточне рішення Кабінету Міністрів.
Слід зазначити, що уже двічі з державного бюджету виділялися гроші: у 2001 - 500 тис. грн. та у 2004 - 160 тис. грн. (замість 800 тис. грн.). Проект на ліквідацію підтоплення розроблено 2004 року, він пройшов комплексні експертизи. Щоб платити менше грошей з місцевого бюджету на ведення проектних робіт, його поділено на кілька стадій: І - першочергові інженерні заходи з ліквідації наслідків підтоплення території нижньої частини міста Світловодська, яку, у свою чергу, поділили на ІІ частини. Перша - відведення поверхневих вод -  передбачає розчистку та ремонт існуючих водовідвідних каналів довжиною 4 км 12 м та будівництво нових дренажних відвідних лотків довжиною 5 км 780 м. Загальна вартість робіт - 2 млн. 432 тис. грн. По завершенню цих робіт проектом передбачається розчистка двох озер - Великого та Малого, розчистка верхового дренажного каналу, будівництво трубопроводу від насосної станції №8, що на Великому озері до пересікання зі старою залізницею, що йшла на радіозавод та з-д "Чисті метали", а також ремонт насосного обладнання на станціях № 5,7, 8.
Відведення поверхневих вод вирішить проблему підтопленя тільки частково, навіть при розширеній мережі відвідних канав з урахуванням того, що буде побудовано більше 5 км відвідних лотків.
Причини підтоплення Хмельницького мікрорайону - комплексні: це і фільтрація з боку Кременчуцького водосховища, і підпір з боку Дніпродзержинського водосховища, підйом води у Кременчуцькій ГЕС, не фільтрація атмосферних опадів, великий перепад верхньої та нижньої частини міста (від 20 до 40 м). Якщо раніше мешканці Хмельницького мікрорайону користувалися водою з колонок, то зараз (більше 95%) користуються водопроводом і при цьому на всій території відсутня каналізація…
В принципі, роботи можна починати після проходження паводку по середньому Дніпру, який припадає на ІІІ декаду квітня. Якщо навіть ситуація складатиметься ідеально сприятливо, то вищезгадані роботи проводити буде досить складно: адже це забудована територія, і там купа комунікацій: газопровід, водопровід, зв'язок, електрокабелі тощо. До того ж, будівельний сезон триває з червня по вересень, а там знову несприятливі погодні умови.
Р.S. Наше місто - досить проблемне і не лише з огляду на проблему підтоплення. Хочеться, щоб гроші ці зрештою були виділені з держаного бюджету  не лише на папері. Не знаємо, наскільки ця інформація є заспокійливою для табурищан, але, як, кажуть, надія помирає останньою…
Вікторія ВОЛОДИМИРСЬКА.