Політичні експерти та аналітики відмічають високу результативність нових законів, що набули чинності у січні-початку лютого або набудуть незабаром. В чому ж полягає їхнє значення з огляду на наші з вами інтереси, дорогі читачі, та країни в цілому?.. У прес-службі Олеся Станіславовича нам надали стенограми та інфографіку останніх засідань ВР, де можна побачити як стислу аргументацію того чи іншого законопроекту, так і голосування нашого обранця та його депутатського об’єднання "Воля народу". Відразу, як-то кажуть, впадає у око, позитивне сприйняття і цією групою і нардепом Довгим, зокрема, так званого "Одеського пакету реформ", де наш нардеп виступає співавтором даних законодавчих ініціатив.

Немає особливої потреби розповідати про особу Михайла Саакашвілі та ті карколомні реформи, здійснені ним у час свого президенства. Грузія, де олігархічна клановість та корупція, аж "зашкалювали", навіть, у порівнянні з Україною, за президента Саакашвілі перетворилась на країну з одним із кращих інвестиційних кліматів у країнах східної Європи. І що цікаво — як результат його діяльності — грузинські судова та правоохоронна системи, за рівнем довіри з боку населення, навіть випередили рівень довіри до місцевої православної Церкви!.. Отже, що ж собою являє "Пакет Саакашвілі", підтриманий цілою низкою європейських та американських установ? Це — своєрідна дорожня карта для України на її шляху наближення до стандартів цивілізованого суспільства. Розглянемо їх детальніше…

Проект Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про адміністративні послуги". Даний законопроект можна сміливо вважати надійним корупційним запобіжником, адже він фактично мінімізує безпосередній контакт чиновників з громадянами, які потребують отримання адміністративних послуг. В його основу закладено принцип "Єдиного вікна" з електронною подачею заяв та отримання — у зворотньому напрямку — необхідних дозвільних документів. Чи варто тут нагадувати і про економію бюджетних коштів, які витрачались на громіздку і неповоротку (і корумповану!) "бюрократичну машину", і на подразник соціальної напруги, який викликає у суспільстві її "робота"?

З вищезазначеним законопроектом перегукуються кілька інших важливих Проектів Законів України: "Про внесення змін до Закону України "Про режим іноземного інвестування" щодо скасування обов’язкої державної реєстрації іноземних інвестицій"; "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів щодо спрощення зовнішньоекономічної діяльності"; "Про порядок продажу об’єктів державної власності та права оренди державного майна на електронному аукціоні"; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права власників об’єктів нерухомого майна на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності"; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права власників земельних ділянок на вільний вибір напрямів їх використання"… Провідні економісти нерідко асоціюють інвестиції з кров’ю економіки. Лиш на прикладі нашого округу та області в цілому (не говорячи за всю Україну) можна навести безліч прикладів того, як чиновництво усіх рангів "псувало" оцю саму "кров". Через що, інвестори відмовлялись від своїх планів, а то й "відкликали" назад уже вкладені у ті чи інші цікаві проекти свої інвестиційні кревні. Відтепер, набуття чинності цих законів надасть стійких гарантій, що ці самі кревні будуть спрямовуватись за своїм призначенням без ризиків витрачання їх на "відкати", хабарі та інші "мастила" для корупціонерів у владних кабінетах. Все це сукупно вплине на міжнародний рейтинг України і дасть "зелене світло" для ще більш значущих для українців інвестицій.

А от Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" щодо скасування державної реєстрації", здається, не має відношення до перелічених вище законопроектів. Але це тільки на перший погляд. Якщо "копнути глибше", утримання при кожній міській, районній (не говорячи вже про обласні) радах власних засобів масової інформації, здебільшого, для власного ж піару, є ще тим "радянським залишком", що позбавляє права на свободу слова для пересічних громадян, яким пробитися на шпальти таких видань (особливо з критикою дій влади) практично неможливо. Тож, саме цей Закон, у тісній зв’язці із Законом по роздержавленню ЗМІ, покликаний максимально "розкріпачити" свободу слова в Україні шляхом скасування процедури обов’язкової реєстрації та інших обмежувальних норм. Що дасть усі підстави для засобів масової інформації вийти з під контролю можновладців, а епітет "4-та влада" набуде нарешті свого реального значення.

Також неможливо у контексті законотворчої діяльності Олеся Довгого обійти увагою підтриманий ним і його депутатською групою нещодавній законопроект №2093 - про відновлення прав і соціальних гарантій постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нагадаємо, ці права для наших героїв-ліквідаторів IV категорії, рішенням Уряду від 28 грудня 2014 року, були "зрізані". А це і лікування, і оздоровлення, і протезування, тобто, те, чого, на жаль, через значне зубожіння, не може собі дозволити сьогодні більшість українців… Виступаючи з цього приводу, нардеп Довгий закликав колег підтримати відновлення соціальної справедливості до людей, які у 80-х роках врятували людство від наслідків найбільшої в історії техногенної катастрофи. І врешті Верховна Рада, своїм рішенням, скасувала блюзнірський урядовий закон 14-го року.

І нарешті — із найсвіжішого… Цьогорічним Бюджетним кодексом заклади професійно-технічної освіти з обласних бюджетів мали би бути переданими на фінансування бюджетів свого місця розташування. Що це означало б для і без того куцих міських бюджетів яскраво ілюструє приклад ПТУ №5 у Світловодську. Даний заклад для більш-менш належного функціонування потребує щонайменше 5 млн. грн. на рік — сума для міської скарбниці астрономічна. А з урахуванням мільйону гривень на відшкодування перевезень пільговиків, які, також, з цього року перекладено знов таки на міські бюджети — й поготів… Врешті, не без активної позиції "Волі народу", цей, м’яко кажучи, не вельми прийнятний прояв децентралізації було запропоновано відмінити, щоб професійно-технічна освіта знову фінансувалася з обласних бюджетів.