Микола Васильович зустрічає нас біля розваленої недобудови №3, поряд з дорогою, і розповідає:
— Ось тут ночують "бомжі", а сюди люди виносять сміття, дохлих собак і котів. Будинок розбирають, витягають цеглу, метал вже забрали, залізобетонною плитою може придавити дітей, які тут граються.. До кого я тільки не звертався: і до депутатів міської ради Пузир, Любецького, колись приїжджав сюди Михайло Шаповал… Всі щось обіцяли і нічого не зробили. Я б хотів, щоб ви відправили свій репортаж Олесю Довгому або "Агентам впливу".
Ділянка землі з недобудованим будинком належить людям, прізвище яких пенсіонер забув, стверджує, що вони тепер живуть на вулиці Новій, а на свою власність махнули рукою. Картина дійсно неприваблива. Навпроти будинку №3 ще один — занедбаний. Тут ніхто не живе, господарі, кажуть, десь на заробітках. Тож з одного боку звалище, з іншого — притулок для безхатченків. Треба пройти вздовж цього страхіття, щоб потрапити до своєї оселі. Світла немає.
Агов, кандидати в депутати міської ради! Вас скільки у цьому окрузі — десятеро? Чи не маєте бажання розв’язати проблему електорату з Тупика Горний? Грошей з бюджету, на наш погляд, для цього не потрібно.
