Оксана Недзельська належить до тих людей, в яких захоплення стало професією. В дитинстві вона перепробувала всі можливі гуртки. Як говорить сама, і хрестики-нулики, і вишивання, і музичну школу, і навіть випалювання по дереву. Але ніде надовго не затримувалася. Та коли дівчинка-третьокласниця майже випадково вперше прийшла на танці до подружжя відомих у Світловодську та за його межами хореографів Шабаліних, то відчула неймовірне піднесення, таке сильне, що аж дух перехоплювало. Оксанку вразило абсолютно все: яскраві костюми, репетиції, мов пісня приворожували незнайомі слова "пліє", "гранд батман", а перший вихід на сцену, то взагалі був катарсис: очищення від усього, чим займалася раніше, межею між "до" і "після". І зараз пам’ятає, як сказала тоді мамі:



З дев’яти років Оксана Недзельська цілком присвятила себе Терпсихорі, музі танців. Займалася у Володимира Шабаліна в колективі "Ритм", в Ірини Шабаліної в "Славутянці". Учасники цих ансамблів не раз брали участь у концертних програмах в Києві. Після школи Оксана вступила до Кіровоградського педагогічного державного університету на спеціальності "вчитель початкових класів" і "хореографія". І не на мить не полишала улюблене заняття, відточувала майстерність в колективі "Конвалії" у Віталія Завіни.

Після університету твердо знала, що їй робити далі. Мов синій птах за своєю мрією, поїхала далеко від рідного міста, від України. Дванадцять років танцювала, була солісткою у знаменитому в Казахстані арт-балеті "Сейшн". Президент країни Нурсултан Назарбаєв любив і часто запрошував на концерти відомий колектив, що славився своєю виконавською майстерністю — танцювальною і сценічною; багатими костюмами та декораціями. Поєднуючи ці складові, арт-балет "Сейшн" мовою танцю різних народів, різних культур, різних стилів, розігрував вражаючі театральні вистави. На згадку про той час в Оксани залишився альбом із записом кліпу, де вона в головній ролі, фотографії, приємні спогади. А ще Оксана — багатогранний хореограф. Вона знає і вміє передати іншим тонкощі різних стилів танцю. В її арсеналі не лише східні, а й латиноамериканські, класичні, народні танці тощо.

…Так склалися обставини, що три роки тому Оксана повернулася з Астани в рідний Світловодськ. А поки вирішувала, чим займатися далі, все вирішив спонтанний Його Величність Випадок. Однокласники, подруги, з якими часто зустрічалася після довгої розлуки, якось запропонували:



Ідея сподобалася, а чому б і не спробувати? Створила дитячий колектив "Жасмін" і дорослий "Сельсабіль". До назв підійшла творчо, артистично, пояснює:

— Діти — наші квіти, а жасмін — квітка яскрава, духмяна, ніжна. Сельсабіль з арабської — джерело в раю, райське джерело. Якось прочитала мудрий вираз, що людина іде собі, іде по стежині життя, та побачила джерело, напилася з нього, відчула натхнення, піднесення і з новими силами крокує далі. Мені дуже сподобалося, бо для всіх нас важливо вчасно знайти таке джерело і напитися з нього життєдайної води.



"Жасмін", а це поки що єдиний дитячий колектив східного танцю в Світловодську, в якому займаються діти від 7 до 15 років, минулого року вперше взяв участь у фестивалі "Барви рідної землі". Отримали лист-подяку. В березні нинішнього року ансамблі східного танцю "Жасмін" і "Сальсабіль" їздили в сусідній Кременчук, де чимало колективів в різних жанрах – хіп-хоп, джаз-модерн, народні, класичні танці тощо — взяли участь у першості центральної України з сучасної та естрадної хореографії. Обидва колективи Оксани Недзельської посіли перше місце і були нагороджені дипломами. Дипломантами стали учасниці колективу східного танцю "Жасмін" Мар’яна Сергієнко, Катерина Акатова, Діана Цонда, Анастасія Руженко, Софія Пархісенко, Вікторія Романченко, Мілєна Антипенко, Катерина Менделенко і учасниці колективу східного танцю "Сальсабіль" Оксана Мамонтова, Ірина Коваль, Анастасія-Сімора Сердюк, Вікторія Фролова, Марина Дуженкова, Анна Кореневська, Єлизавета Омельченко, Ольга Бацун, Олена Требунських.



Виступ "Сальсабіль" (учасниці від 20 до 35 років) нещодавно зірвав шквал овацій в Світловодську під час благодійного концерту по збору коштів для учасників АТО. А взагалі в колективі займаються жінки різного віку, навіть кому за 50.

І всі вони із задоволенням тричі на тиждень приходять на заняття.

Лариса:
— Мені завжди хотілося мати справу для душі. І ось уже 2,5 роки я займаюся тим, що обожнюю — танцями. Не прагнула, але схудла на 10 кілограмів, це приємно; навчилася ходити з гордо піднятою головою і втягнутим животом, як вчить Оксана під час тренувань, а найголовніше – отримую позитивні емоції та заряд бадьорості.

Лілія:
— Танці — великий плюс для здоров'я, бо ж робота, переважно, сидяча, а продумана розминка, танці значно поліпшують фізичний стан. Всі ми приходимо до Оксани не тільки заради танців, а й заради спілкування. У нас з’явилися спільні інтереси, спільні друзі, а найважливіше — стан душі — музика, танці завжди поліпшують настрій.

Оксана додає:
— Мені приємно, що займаються лише ті, хто хоче. Наприклад, діток поки що небагато. Одні приходять, пробують, розуміють, що це не для них, і більше не повертаються. Інші стараються, хоча складно, бо східні танці — це не класична народна школа з рівними лініями, а все навпаки – вивернене, переважно на напівзігнутих ногах. Але кому подобається, той залишається.



Звичайно, залишаються, бо бачать, які гарні в Оксаниному виконанні витончені, неймовірно пластичні східні танці, що ваблять своєю загадковістю. А Оксана вчасно підкаже, пояснить, підійде до кожного, заспокоїть, що все вийде, тільки для цього потрібний певний час. Танці — сенс її буття, як повітря, без якого неможливо жити, і її ставлення до танцю передається її вихованцям. А ще для Оксани дуже важливе її професійне свято — Міжнародний день танцю, бо безмежно любить свою нелегку професію. Говорить:

— Хочу щиро побажати всім своїм колегам, танцювальним колективам терпіння, бо танець — це постійна важка праця, розпочавши яку, необхідно рухатися до кінця, навіть коли немає настрою, чи щось болить. Хочу побажати здоров'я, бо для хореографів це дуже важливо. Своїм дитячим і дорослому колективам щиро зичу творчих успіхів і досягнень, щоб кожний намітив і впевнено йшов до своєї мети, підкорив свою висоту. Сподіваюся, що попереду нас чекає багато цікавого, багато злетів.