Безсмертний дотик до душі відбувся у вечір власної поезії⁠⁠

Тих, хто бажав осідлати Пегаса було 24 "наїзники", серед них були рівно порівну як представники старшого покоління (звучали поезії навіть людей із обмеженими можливостями — Василя Погодаєва та Світлани Келімбек), так і молодшого — учні 5-8 класів Миронівської, 3-ї, 5-ї та найбільше 10-ї міських шкіл, чомусь багато дівчаток із іменами на першу літеру А — Анастасія, Ангеліна, Анна, Аріана.

На початку Лідія Лаврик зробила екскурс по поетичній Світловодщині. Захід показав досить цікаву тенденцію: звучала, головним чином, громадянська лірика (й українською, й російською мовами), пейзажна лірика, у центрі якої майже Шевченкова українська хата, а інтимна лірика часто обмежувалась родинним колом (мама, батько, дідусь, бабуся).



Всі присутні отримали дипломи й подарунки, передані Іваненко Адоліною, помічницею депутата міської ради Михайла Литвиненка, після чого всі були запрошені до солодкого столу.

Всі присутні залишились задоволені й підтвердили сентенцію Ліни Костенко про те, що "Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі".

Дякуємо за підтримку заходу ЦМБС, Михайлу Литвиненку, міському осередку партії "Батьківщина" та мережі магазинів "Рагу".