Думки з приводу проведення сесії у місті та районі
Асоціація молоді Кіровоградщини "Златопілля" нещодавно отримала представництво у громадських радах при Світловодському міськвиконкомі та Світловодській райдержадміністрації. На цій підставі, з метою присутності при доленосних рішеннях, я в березні відвідав сесії обох цих інституцій. Думки з того приводу...
У районі "всьо чьотко" — тривалість сесії 15 хвилин при розгляді 10 питань, голосування консолідоване, головний меседж рішень (наголошую, рішень!) — "Районній раді взяти до відома". Виходить все те вариться і кипить, щоб певний орган то "взяв до відома"? А то він про то не знав і не "відав"? Де рішення? Я вже не кажу про вирішення? Проблеми в культурі — до відома, в освіті — на контроль...
На міській сесії — враження, що я в театрі на виставі з трьома головними дійовими особами і масовкою, перші закручують сюжети, решта схвалює не вникаючи. Лишається питання, хто режисер?
По суті: закликали не приймати податок на нерухомість відмінну від земельних ділянок аргументуючи турботою про малозабезпечених, проте не сказали, що об’єктом податку є значні площі нерухомості, чи в черговий раз захистили свої апартаменти та виробничі площі. Хоча і власників заводів і пароходів віднесли до неплатоспроможних — таких, що потребують постійних пільг, а малому підприємцеві хто і коли давав будь-які пільги чи преференції?
Де суми надприбутків за минулі роки, які, в умовах того, що підприємництво — це діяльність на власний ризик, мали б перекривати проблеми цього часу? Продайте десятки іномарок керівників і виконайте зобов’язання. А так, крупні підприємства без видатків, а жителі міста без прибутків — дія "в інтересах громадян"!? От такий гамбіт...
І на завершення "ідеальна пропозиція", а давайте той дефіцит надходжень покриємо за рахунок коштів від утилізації теплохода "Крим". Тобто, щоб собі не платити, в інтересах жителів міста, відібраним у дітей порішаємо. Коли самі раду дати комунальним підприємствам не можемо, створюючи величезні борги, кричимо ратуйте! А коли попускає, дайте назад. Так з водоканалом, побутом, де гарантії, що при поверненні місцевий менеджмент з тим справиться?
Голосують за ставки податку: "Давай 1%... а давай 2%..." — ані методики, ані механізму.
1,4 мільйони благодійних внесків до лікарні. Як контролювати та куди витрачати рішали усі присутні, крім головного лікаря, який так мовчки і підпирав трибуну, а мав би спину рвати за ту прозорість та ефективність.
Мер — жартівник — колишнім керівникам ЖЕКів з приводу питань медицини: "Хай кажуть фахівці медицини, а не двірники"; одному з депутатів: "Кого МНЕ... чому МЕНЕ...".
Пропозиція затвердити порядок поіменного голосування не пройшла.
Такі перші враження, сподіваюсь, за традицією стане оманливим...
На міській сесії — враження, що я в театрі на виставі з трьома головними дійовими особами і масовкою, перші закручують сюжети, решта схвалює не вникаючи. Лишається питання, хто режисер?
По суті: закликали не приймати податок на нерухомість відмінну від земельних ділянок аргументуючи турботою про малозабезпечених, проте не сказали, що об’єктом податку є значні площі нерухомості, чи в черговий раз захистили свої апартаменти та виробничі площі. Хоча і власників заводів і пароходів віднесли до неплатоспроможних — таких, що потребують постійних пільг, а малому підприємцеві хто і коли давав будь-які пільги чи преференції?
Де суми надприбутків за минулі роки, які, в умовах того, що підприємництво — це діяльність на власний ризик, мали б перекривати проблеми цього часу? Продайте десятки іномарок керівників і виконайте зобов’язання. А так, крупні підприємства без видатків, а жителі міста без прибутків — дія "в інтересах громадян"!? От такий гамбіт...
І на завершення "ідеальна пропозиція", а давайте той дефіцит надходжень покриємо за рахунок коштів від утилізації теплохода "Крим". Тобто, щоб собі не платити, в інтересах жителів міста, відібраним у дітей порішаємо. Коли самі раду дати комунальним підприємствам не можемо, створюючи величезні борги, кричимо ратуйте! А коли попускає, дайте назад. Так з водоканалом, побутом, де гарантії, що при поверненні місцевий менеджмент з тим справиться?
Голосують за ставки податку: "Давай 1%... а давай 2%..." — ані методики, ані механізму.
1,4 мільйони благодійних внесків до лікарні. Як контролювати та куди витрачати рішали усі присутні, крім головного лікаря, який так мовчки і підпирав трибуну, а мав би спину рвати за ту прозорість та ефективність.
Мер — жартівник — колишнім керівникам ЖЕКів з приводу питань медицини: "Хай кажуть фахівці медицини, а не двірники"; одному з депутатів: "Кого МНЕ... чому МЕНЕ...".
Пропозиція затвердити порядок поіменного голосування не пройшла.
Такі перші враження, сподіваюсь, за традицією стане оманливим...
Микола Середенко
Фото: Богдан Дроздов (архів)