Виступаючи перед зібранням, секретар міської ради Зінаїда Климчук сказала:
"Ми зібралися тут з вами, щоб вкотре пом’янути тих, кому не вистачило одного шматочка хліба для життя…"
Зінаїда Миколаївна розповіла страшну історію знищення українського народу, як нації, московською радянською владою.
"Дві війни пережив народ України на початку 20-го століття. Але голод 1932-1933 років — це найтяжче випробування для українців. Помирали родини, села, райони. Матері виходили на залізничні колії, щоб кинути своїх дітей до вагонів, що проїжджали повз села. Там, у містах, у них був маленький шанс вижити…
Радянське керівництво запевняло: ніякого голоду немає, а в той же час від голодної смерті загинуло понад 10 мільйонів жителів України".
Радянське керівництво запевняло: ніякого голоду немає, а в той же час від голодної смерті загинуло понад 10 мільйонів жителів України".
"Лише тоді ми будемо чесно дивитися в очі нашим нащадкам, коли ми не будемо соромитися нашої історії. Кожна подія дає нам уроки, які ми не повинні забувати" — закликала Зінаїда Климчук і додала: "Україна і сьогодні зазнає страшного лихоліття від так званого "старшого брата" і ми повинні бути мужніми і витривалими, щоб довести і "сусіду", і всьому світу: Україна була, Україна є, Україна буде!"
Клірик Свято-Покровського собору, ієрей Артур Холоденко відслужив літію — коротке богослужіння, що є по суті своїй зверненням до Бога з проханням відведення лих. Кожне прощення супроводжувалося багатократним: "Господи, помилуй…" і кадінням. Згорало вугілля, символізуючи тлінність нашого життя, а дим від ладану піднімався в небо, як вічні душі возносяться до Бога…
