У світі сьогодні все частіше і частіше виникають складні, конфліктні ситуації, пов’язані з нерозумінням одних людей іншими. Страшно жити в світі, де люди вбивають один одного тільки тому, що у них інший колір шкіри, інша віра, інші переконання. Який вихід? Змінити світ навколо себе, тому що, якщо не ти, то хто?

Метою проведення години толерантності стало розкриття самого поняття "толерантність", демонстрація певних рівнів толерантної поведінки людини, розвиток адекватної самооцінки, вміння аналізувати, приймати рішення, вчитися конструктивно виходити з конфліктних ситуацій, бути лояльними та терпимими до думок та вчинків інших людей.

Бібліотекарі розповіли молоді про основні принципи Декларації толерантності, яка була прийнята на Генеральній Конференціїї ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року. Відтоді цей день визначено як Міжнародний день толерантності. До перегляду був запропонований відеоролик "Толерантність очима молоді".

Потім дев’ятикласники ЗОШ №1 стали учасниками ситуативної гри, де ігроки розглядали різні життєві ситуації, та пропонували шляхи їх безконфліктного вирішення.

Невимушена, доброзичлива атмосфера сприяла активній участі присутніх у вправах "Чим ми схожі", "Компліменти", "Будь уважним". А оформлення міні — плакатів "Толерантність - це..." показало вміння учнів працювати в групах.

Після цього всі разом "створили" символічну "планету толерантності". В центрі плаката була наша планета — Земля. Така величезна і така беззахисна. Це наш Будинок, один — на всіх. Тут повинні мирно співіснувати люди різних національностей, багаті і бідні, здорові і хворі, добрі і злі... Всі люди на планеті повинні протягти один до одного руки. Ми — разом відповідаємо за мир, спокій і щастя на Землі.

Всі присутні на заході зрозуміли, що бути толерантним і просто, і складно водночас, що це нібито просте слово із 13 літер, а вмістилося у ньому так багато.

Дякуємо вчителям ЗОШ №1 Панариній Наталії Сергіївні та Меркуловій Тетяні Андріївні за співпрацю.


Наша довідка:

16 листопада 1995 року ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.

Декларація принципів терпимості звертається до держав, які мають гарантувати створення справедливого законодавства, дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних норм. У статті 2 Декларації говориться, що для того, щоб зробити суспільство більш терпимим, держави мають ратифікувати існуючі міжнародні конвенції з прав людини, і, якщо це необхідно, розробити нове законодавство з метою забезпечення в суспільстві принципу рівних прав та можливостей для всіх груп та окремих людей.

До цього положення варто додати, що ратифікація документів та створення законодавства це лише так назвемо "матеріальна" умова для формування реальної толерантності в суспільстві. За прикладами далеко не потрібно ходити. І сьогодні, ратифікувавши основні міжнародні документи із захисту прав людини, наша держава та суспільство ще далекі до того, щоб стверджувати, що толерантність — це ознака нашого життя.
Навчання починається з дітей, яких варто вчити не просто бути "такими як всі", а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож ЮНЕСКО пропонує відзначати День толерантності у школах і вищих навчальних закладах усіх країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

https://uk.wikipedia.org