Наприкінці 60-х - на початку 70-х років минулого століття на Коростенському заводі було введено фотокерамічний метод нанесення зображення на глазуровану поверхню декорованих тарілок, ваз, медальйонів та інших виробів. Що й казати, такий подарунково-сувенірний асортимент користувався величезним попитом. Від охочих мати свій портрет на сувенірній продукції не було відбою. Разом з тим з’явилися замовлення і на художні портрети, виготовлені на порцеляні з наступним обпалюванням. Чимало партійних посадовців хотіли мати такі високохудожні твори, виконані на чудово декорованих тацях Коростенського порцелянового заводу. Цю роботу на підприємстві найкраще виконувала Ангеліна Леонідівна Жданова, надзвичайно талановита художниця, яка вміла дуже тонко передати не лише зовнішню схожість зображеної особи, а й її внутрішню суть. Нерідко люди, зображені на її портретах, виглядали одухотвореними і шляхетними. Нічого містичного в тому не було, просто художниця мала неповторний, унікальний дар – бачити душу свого героя. Вражали своєю художньою довершеністю портрети політичних діячів: Щербицького, Ляшка, Казанцева, Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Хав’єра Переса де Куельяра та ін.
З часом з’ясувалося, що портрети Ангеліни Жданової не мали собі рівних не лише в Україні, але і в колишньому СРСР. Навіть подарунок президенту Франції Жискару д’Естену, з нагоди його приїзду до Москви, виготовлений її руками. Ангеліна Леонідівна створила портретну композицію на порцеляновій таці – французький президент і Генсек ЦК КПРС Л. Брежнєв спілкуються під час зустрічі тет-а-тет. Подарунок гостеві сподобався надзвичайно.
Неодноразово художниця була учасницею республіканських та міжнародних виставок, її роботи були помітним явищем, вони привертали увагу, дивували і захоплювали. Тож не дивно, що у 1979 році Жданову запросили на посаду головного художника Світловодського керамічного заводу, який тільки-но зводився на ноги. Тут був потрібен її досвід, її талант і вміння організувати інших заради справи. Серед багатьох нагород і відзнак художниці за творчу працю є і орден Трудового Червоного Прапора, яким її було нагороджено вже за роботу у Світловодську.
Крім таланту портретиста, Ангеліна Леонідівна володіла технікою унікального розпису на готовій формі, створювала системи декору, акварелі, конструювала і шила жіночий одяг. Надзвичайно скромна людина, вона щедро дарувала свій унікальний і багатогранний талант людям. Якби зібрати портрети, створені художницею на порцеляні, це була б незвичайна виставка, рівної якій світ, без перебільшення, ще не знав.

Тетяна ТКАЧУК,
працівник міського краєзнавчого музею.