Хвороба Ебола (раніше називалася "геморагічна лихоманка Ебола") — гостра вірусна висококонтагіозна хвороба, що викликається вірусом Ебола та характеризується високою летальністю (50-90%). У природі резервуаром вірусу є, головним чином, кажани та мавпи. Вірус Ебола був вперше виявлений у 1976 р. в районі річки Ебола на території теперішньої Демократичної Республіки Конго. Відтоді спалахи цієї хвороби періодично з’являються в ряді африканських країн.

Вірус поширюється в результаті прямого контакту (через пошкоджену шкіру або слизові оболонки) з кров’ю і біологічними рідинами хворої людини (сеча, фекалії, слина, блювота і сперма) або через контаміновані вірусом об’єкти (наприклад, медичні голки, деякі предмети щоденного вжитку). Та ситуація, що склалася в Західній Африці, значною мірою пов’язана з недотриманням правил особистого захисту при догляду за хворими, недостатньою кількістю медичних закладів та медичного персоналу, небажанням населення звертатися за медичною допомогою та дотримуватися відповідних рекомендацій, особливістю обрядів при похованні.

Людина, що була в контакті з хворим, може захворіти на протязі 2-21 дня (часто 8-10 днів). Ознаками захворювання є лихоманка (швидке підвищення температура тіла 38,6°С та вище ), сильний головний біль, біль у горлі, м’язові болі, блювання, діарея, біль у животі, можуть спостерігатися кровотечі різної локалізації або гематоми інколи висип на шкірі.

Інфікована людина стає заразною за умови наявності у неї симптомів захворювання. При видужанні, коли зникають симптоми, людина перестає виділяти вірус за виключенням статевого шляху передачі, оскільки вірус може знаходитися у спермі чоловіків протягом 3 місяців (їм рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати презервативи протягом 3 місяців).

При відвідуванні тих країн, де зараз спостерігається епідемія хвороби Ебола, ймовірність зараження вказаної особливо — небезпечною інфекцією існує, тому при відсутності особливої необхідності краще відмовитися від їх відвідування.

У разі перебування на їх території слід дотримуватися наступних дій:
- уникати контакту з хворою або підозрілою на хворобу людиною, в т.ч. з їх кров’ю та біологічними рідинами;
- часто мити руки з використанням дезрозчинів;
- не працювати з об’єктами, які можуть бути контаміновані кров’ю або біологічними рідинами інфікованої людини;
- не торкатися до тіла людини, яка померла від хвороби Ебола;
- не торкатися кажанів і приматів або їх крові і біологічних рідин, не торкатися та не їсти сирого м’яса цих тварин;
- уникати потрапляння до лікарні, де проходять лікування пацієнти з хворобою Ебола, за іншою медичною допомогою;
- у той же час, у разі появи лихоманки (температура тіла 38,6°С та вище) та симптомів описаних вище необхідно відразу звернутися за медичною допомогою;
- обмежити контакти з іншими людьми по дорозі до лікаря, не відвідувати більш ніяких об’єктів, крім лікувального закладу.

Після повернення з тих країн, де зараз спостерігається епідемія хвороби Ебола, слід звернути увагу на своє здоров’я та слідкувати за ним протягом 21 дня (щонайменш щоденно проводити термометрію). У разі появи в цей період симптомів хвороби Ебола — необхідно застосувати марлеву пов’язку (з 4-5 прошарків марлі) та відразу звернутися за телефоном за медичною допомогою.

Необхідно обов’язково попередити лікаря про перебування протягом попередніх 21 діб у країнах Західної Африки.

Радмила Перепеляк,
головний спеціаліст відділу держсанепіднагляду у Світловодському районі,
лікар-епідеміолог Світловодського районного лабораторного відділення.