Обрядові паляниці, калачі, короваї, уквітчані кетягами калини, запишалися на вишитих рушниках. З уст школярів лунали слова шани хлібові, вдячності працьовитим рукам, які його зростили.

Дух родинного тепла оповив стіни школи, наблизив усіх присутніх до думки про те, що людина, споживаючи хліб, зрощує в душі любов, повагу і добро.

У народі кажуть: "Буде хліб — буде й пісня". Саме у пухкій духмяній паляниці зосереджується все існування людини, в ньому буття нашого народу, відображення його великого досвіду.