Світловодськ ще за радянських часів належав до тієї категорії міст, населення яких на випадок надзвичайних ситуацій підлягало евакуації в інші місця і тому (будемо говорити по-старому) бомбосховища для населення у нас не будувалися. "ЗС" передбачалися лише на стратегічно важливих підприємствах. Тут на період війни могли тимчасово переховатися тільки зміна працівників, адже такі заводи працювали цілодобово. Таких об’єктів у місті було біля 20-ти (наприклад, на "Калькуляторі" і ЗЧМ), та три в районі (в т.ч. "Тверді сплави"). Що з цими "ЗС" сталося сьогодні? Можна не сумніватися: знищені і розграбовані, як і самі заводи.

Щодо захисту цивільного населення, то майже в кожному підвалі будинків в районі "Площі" були збудовані ПРУ з броньованими дверима, які ми теж називали бомбосховищами. Старожили, напевне, пам’ятають у дворах білі бетонні куби з решітками, це аварійні виходи. У пізніше збудованих будинках, в т.ч. і в 9-поверхівках, такого вже не будували. Сьогодні все це знищено (вірніше, списано). А де збереглося — там успішно працюють різні крамниці.

А от у районі місця для захисту цивільного населення на період надзвичайних ситуацій збереглися. Їх понад 5 тисяч. І там може сховатися все населення нашого району. Офіційно такі місця мають назву "Інші укриття". А нормальні люди їх називають просто: погріб.


P.S. Чомусь згадався бородатий "чорний гумор". На питання: "Що робити в очікуванні ядерного вибуху?", лунала відповідь: "Брати простирадло і повільно рухатися на кладовище".