Про Пасху або Великдень
Що таке Страсна седмиця, що вона означає для православних християн?
^ Реклама ^Страсна седмиця перед Пасхою присвячена спогадам останніх днів земного життя Спасителя, Його страждань, смерті та поховання, тому і називається Страсною. Вона ще називається Великою по значимості і величі подій, здійснених у ній.
За свідченням Іоанна Златоуста, православні християни, палаючи бажанням невідступно бути з Господом в останні дні Його життя, в Страсну седмицю постійно посилюють свою молитву, беруть на себе ще суворіші подвиги поста, ходять до церкви на богослужіння, намагаються бути добрішими, милостивішими і терплячими до немічі братів своїх і більше творити справ любові та милосердя.
ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК
БОГОСЛУЖІННЯ ЦЬОГО ДНЯ ЗАПРОШУЮТЬ ПРАВОСЛАВНИХ ВІРЯН ПРОЙТИСЯ СТОРІНКАМИ ПРООБРАЗІВ Старого Завіту. Згадати про МУДРОГО ЙОСИПА, ЩО ЧЕРЕЗ ЗАЗДРОЩІ БРАТІВ БУВ ПРОДАНИЙ І ПРИНИЖЕНИЙ, ЯК І ХРИСТОС БУВ ПРОДАНИЙ ОДНИМ З АПОСТОЛІВ ЗА 30 СЕРЕБРЯНИКІВ, ПОМІЩЕНИЙ ДО ГРОБУ І, ЯК ЙОСИП ВОЦАРИВСЯ НАД ЄГИПТОМ, ТАК І СПАСИТЕЛЬ ВОСКРЕС І ПЕРЕМІГ СМЕРТЬ. У ЦЕЙ ДЕНЬ ТАКОЖ ЗГАДУЄТЬСЯ ІСТОРІЯ ПРО ПРОКЛЯТУ ХРИСТОМ БЕЗПЛІДНУ СМОКОВНИЦЮ, ЩО Є ПРООБРАЗОМ КОЖНОЇ ОКРЕМОЇ ДУШІ, ЩО НЕ ПРИНОСИТЬ ДОСТОЙНОГО ПЛОДА ПОКАЯННЯ. РАЗОМ З ТИМ ЗГАДУЄТЬСЯ ПРИТЧА ПРО ВИНОГРАДНИК, ДЕ БУЛО ВБИТО РАБІВ І СИНА ГОСПОДАРЯ, ЯК ПРООБРАЗ НЕПРИЙНЯТТЯ, ГОНІНЬ І ВБИВСТВА ПРОРОКІВ У СТАРОМУ ЗАВІТІ І СИНА БОЖОГО.
У ЦЕЙ ДЕНЬ ДАЄТЬСЯ І ВТІХА ПРО ТЕ, ЩО ЄВАНГЕЛІЄ БУДЕ ПРОПОВІДУВАНЕ ПО ВСЬОМУ СВІТІ І ЗАКІНЧУТЬСЯ СТРАЖДАННЯ РАДИ ПРАВЕДНИКІВ (Мв.24,14,22).
ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК
У ЦЕЙ ДЕНЬ СВЯТА ЦЕРКВА НАГАДУЄ НАМ ПРИТЧУ ПРО 10 ДІВ, ПРО ТАЛАНТИ, РАЗОМ З ТИМ ПРО ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ХРИСТОВЕ. ЦИМИ НАСТАНОВАМИ ЦЕРКВА НАГАДУЄ НАМ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ОСОБЛИВО У ЦІ ДНІ ОБ"ЄДНАТИ ВСІ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ ЗАРАДИ ДУХОВНОЇ БАДЬОРОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ ВСІХ ДАРОВАНИХ НАМ МОЖЛИВОСТЕЙ І СИЛ, ОСОБЛИВО ДЛЯ СПРАВ МИЛОСЕРДЯ, ПРО КОТРІ ГОСПОДЬ СКАЗАВ: "Якщо зробите це одному з братів Моїх менших, Мені створите"(Мв. 25,40).
ВЕЛИКА СЕРЕДА
НІЧ НА СЕРЕДУ ГОСПОДЬ ПРОВІВ У ВІФАНІЇ (МВ. 26, 6-17). У ДОМІ СИМОНА ПРОКАЖЕННОГО, У ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЗА НАРАДОЮ ПЕРВОСВЯЩЕННИКІВ, КНИЖНИКІВ І СТАРІЙШИН БУЛО ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВЗЯТТЯ ХРИСТА ХИТРІСТЮ І ЙОГО СТРАТИ, - ОДНА ЖІНКА "ГРІШНИЦЯ" (ПОДІБНИХ ВИПАДКІВ БУЛО ТРИ: ЛК. 7, 36-50; ІВ. 12, 1-11; МВ. 26, 6-13 ТА МК. 14,1-9)ПОЛИЛА МИРО НА ГОЛОВУ СПАСИТЕЛЯ, ТИМ САМИМ УГОТОВЛЯЮЧИ ЙОГО ДО ПОГРЕБІННЯ, ЯК ВІН САМ І СУДИВ ПРО ЇЇ ВЧИНОК. ІУДА ІСКАРІОТ ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО ЗРАДУ ХРИСТА.
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
У ЦЕЙ ДЕНЬ ЗГАДУЄТЬСЯ ТАЙНА ВЕЧЕРЯ ХРИСТА З УЧНЯМИ. В АПОСТОЛЬСЬКОМУ ЧИТАННІ ЦЬОГО ДНЯ ГОВОРИТЬСЯ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ТАЇНСТВА ЄВАХРИСТІЇ, ЙОГО МЕТА, ДОСТОЙНИЙ ОБРАЗ ПРИГОТУВАННЯ ДО НЬОГО І ПРИЙНЯТТЯ. У ЦЕЙ ДЕНЬ БОГОСЛУЖІННЯ СПОВНЕНЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ПОДІЙ, ЩО ПЕРЕДУВАЛИ РОЗПЯТТЮ ХРИСТА БОГА НАШОГО, РІЗНОМАНІТНИХ ПОЧУТТІВ І ДУМОК, ЩО ЗОБРАЖАЮТЬСЯ У ЦЕРКОВНИХ ПІСНОПІННЯХ. ЦЕРКВА ГЛИБОКО СКОРБИТЬ РАЗОМ З ХРИСТОМ ПЕРЕД ТИМ, ЯК ВІН ЙДЕ НА СМЕРТЬ, РАЗОМ З ТИМ І СПОВНЮЄ СЕРЦЯ ВІРЯН ПОЧУТТЯМ БЛАГОГОВІЙНОЇ ЛЮБОВІ І ПОДЯКИ СПАСИТЕЛЮ. ОСОБЛИВО ПОВЧАЛЬНОЮ Є МОЛИТВА СПАСИТЕЛЯ У ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ, НАВЧАЮЧИ НАС УМІННЮ В УСЬОМУ ПОКЛАДАТИСЯ НА БЛАГУ ВОЛЮ ГОСПОДНЮ ПРО НАС.
У цей день за давнім звичаєм здійснюється обов’язкове прибирання храму і очищення церковних сосудів; прибирання своїх домівок і под-вір’я.
ВЕЛИКА ПЯТНИЦЯ
БОГОСЛУЖІННЯ ЦЬОГО ДНЯ ПРОНИЗАНІ ПАМЯТТЮ ПРО ХРЕСНІ МУКИ І СТРАЖДАННЯ СПАСИТЕЛЯ, ВІДГОЛОСКИ ЯКОГО ВІДЧУТНІ У КОЖНОМУ СЛОВІ І ПІСНОПІННІ. ЦЕРКВА РОЗКРИВАЄ ПОВНУ КАРТИНУ СПАСИТЕЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ ХРИСТОВИХ, ПОЧИНАЮЧИ ВІД КРИВАВОГО ПОТУ У ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ І ГОЛГОФИ. ВІДЧУТТЯ, НЕМОВ САМ ПРЕДСТОЇШ ПЕРЕД САМИМ ХРЕСТОМ БОЖИМ. У ЦЕЙ ДЕНЬ ВИНОСИТЬСЯ ПЛАЩАНИЦЯ ХРИСТОВА ДЛЯ ЧИНУ, ЩО НАГАДУЄ НАМ ПРО ПОГРЕБІННЯ ХРИСТОВЕ.
ВЕЛИКА СУБОТА
У ЦЕЙ ДЕНЬ НА БОГОСЛУЖІННІ ЗГАДУЄТЬСЯ ПОГРЕБІННЯ ХРИСТА, ПЕРЕБУВАННЯ ЙОГО ТІЛОМ У ГРОБІ, СХОДЖЕННЯ ДУШЕЮ ДО АДУ. ВВЕДЕННЯ РОЗБІЙНИКА, ЩО ПОКАЯВСЯ, ДО РАЮ, ПЕРЕБУВАННЯ НА ПРЕСТОЛІ З ОТЦЕМ І ДУХОМ І, РАЗОМ З ТИМ, ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ПРИХІД ВЕЛИКОГО І СЛАВНОГО ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА. ВЕЛИКА СУБОТА ПРОНИЗАНА РІЗНИМИ ПОЧУТТЯМИ: З ОДНОГО БОКУ, СКОРБОТИ, ГОРЯ, СЛІЗ, А З ІНШОГО — ВТІХИ, РАДОСТІ І СВІТЛОГО ЛИКУВАННЯ.
Яка історія свята Світлого Воскресіння Христового, або Пасхи?
Свято Воскресіння Христового називається Пасхою (від єврейсь-кого pesach (песах), що означає проходити мимо), за назвою вітхозаповітного свята, встановленого в пам’ять звільнення євреїв від єгипетського рабства. За словами Амвросія Медіоланського, Пасха означає перехід. Назване це свято так у вітхозаповітній церкві — як згадка виходу народу Ізраїлю із полону Єгипта, а у Церкві новозаповітній — як знамення того, що Сам Син Божий, через воскресіння із мертвих, перейшов із світу цього до Отця Небесного, від землі на небо, звільнив нас від вічної смерті і рабства гріху.
Про Воскресіння Христа Церква свідчить вже майже 2000 років. Підтверджують свідчення і давні історики. Зокрема, у своїй праці "Юдейська давнина" відомий історик Йосип Флавій ( І століття н.е.) пише:
Ця радісна звістка про Воскреслого Христа Спасителя через багато століть дійшла й до нас:
Чи є якісь особливі звичаї, які відрізняють свято Пасхи від інших торжеств?
Особливістю є взаємний обмін крашанками переважно червоного кольору зі словами "Христос Воскресе". Цей звичай бере свій початок ще за часів правління імператора Тиверія. У давнину був звичай: коли являлися до великої посадової особи, особливо вперше, підносили дари в знак поваги і любові. Люди бідні зазвичай приносили плоди дерев чи яйця домашніх тварин. Так само прийшла і Марія Магдалина до імператора, принісши в дар крашанки червоного кольору ( як знамення радості перемоги Христа над смертю і очищення нас пречистою кров’ю) зі словами "Христос Воскресе" і повідала йому Євангельську історію життя, смерті і Воскресіння Спасителя. Перші християни, дізнавшись про вчинок святої жінки, почали кожен рік у день пам’яті Воскресіння давати один одному крашанки з тими ж словами, що і ми зараз.
Ще однією важливою особливістю являється освячення і вживання Артосів, що з грецької означає хліб, а у народі просто "пасок".
Історичне походження цього звичаю таке. — Апостоли, що звикли вкушати трапезу з воскреслим Господом, по вознесінні Його на небо, пам’ятаючи Його слова: "Аз есмь с вами во вся дни"(Мф. 28,20), відчу-вали живою вірою невидиму присутність Божу, коли збиралися разом. І звичайним виразом палкої віри в це та звичайним нагадуванням про це було те, що коли вони приступали до трапези, залишали одне місце не зайнятим, на столі напроти цього місця ложили, ніби для Христа, частину хліба, і кожного разу після закінчення трапези, дякуючи Бога, возносили цей хліб зі словами: "Христос Воскресе". Коли потім учні Христа розійшлися по всій землі для проповіді Євангелія, цей звичай розповсюджувався між християнами. До нас дійшов він через апостола Андрія Первозванного. Артос означає, що Христос хресною смертю і воскресінням зробився для нас істинним хлібом життя.
Тож будемо славити Воскреслого Христа не тільки устами, але й нашими справами. Тільки тоді Пасха для нас буде як очищення і спасіння, коли істина Воскресіння Христа стане нашою істиною, основою нашої віри, змістом нашого життя.
Благочинний Світловодського округа протоієрей Олександр Коваленко
За свідченням Іоанна Златоуста, православні християни, палаючи бажанням невідступно бути з Господом в останні дні Його життя, в Страсну седмицю постійно посилюють свою молитву, беруть на себе ще суворіші подвиги поста, ходять до церкви на богослужіння, намагаються бути добрішими, милостивішими і терплячими до немічі братів своїх і більше творити справ любові та милосердя.
ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК
БОГОСЛУЖІННЯ ЦЬОГО ДНЯ ЗАПРОШУЮТЬ ПРАВОСЛАВНИХ ВІРЯН ПРОЙТИСЯ СТОРІНКАМИ ПРООБРАЗІВ Старого Завіту. Згадати про МУДРОГО ЙОСИПА, ЩО ЧЕРЕЗ ЗАЗДРОЩІ БРАТІВ БУВ ПРОДАНИЙ І ПРИНИЖЕНИЙ, ЯК І ХРИСТОС БУВ ПРОДАНИЙ ОДНИМ З АПОСТОЛІВ ЗА 30 СЕРЕБРЯНИКІВ, ПОМІЩЕНИЙ ДО ГРОБУ І, ЯК ЙОСИП ВОЦАРИВСЯ НАД ЄГИПТОМ, ТАК І СПАСИТЕЛЬ ВОСКРЕС І ПЕРЕМІГ СМЕРТЬ. У ЦЕЙ ДЕНЬ ТАКОЖ ЗГАДУЄТЬСЯ ІСТОРІЯ ПРО ПРОКЛЯТУ ХРИСТОМ БЕЗПЛІДНУ СМОКОВНИЦЮ, ЩО Є ПРООБРАЗОМ КОЖНОЇ ОКРЕМОЇ ДУШІ, ЩО НЕ ПРИНОСИТЬ ДОСТОЙНОГО ПЛОДА ПОКАЯННЯ. РАЗОМ З ТИМ ЗГАДУЄТЬСЯ ПРИТЧА ПРО ВИНОГРАДНИК, ДЕ БУЛО ВБИТО РАБІВ І СИНА ГОСПОДАРЯ, ЯК ПРООБРАЗ НЕПРИЙНЯТТЯ, ГОНІНЬ І ВБИВСТВА ПРОРОКІВ У СТАРОМУ ЗАВІТІ І СИНА БОЖОГО.
У ЦЕЙ ДЕНЬ ДАЄТЬСЯ І ВТІХА ПРО ТЕ, ЩО ЄВАНГЕЛІЄ БУДЕ ПРОПОВІДУВАНЕ ПО ВСЬОМУ СВІТІ І ЗАКІНЧУТЬСЯ СТРАЖДАННЯ РАДИ ПРАВЕДНИКІВ (Мв.24,14,22).
ВЕЛИКИЙ ВІВТОРОК
У ЦЕЙ ДЕНЬ СВЯТА ЦЕРКВА НАГАДУЄ НАМ ПРИТЧУ ПРО 10 ДІВ, ПРО ТАЛАНТИ, РАЗОМ З ТИМ ПРО ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ ХРИСТОВЕ. ЦИМИ НАСТАНОВАМИ ЦЕРКВА НАГАДУЄ НАМ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ОСОБЛИВО У ЦІ ДНІ ОБ"ЄДНАТИ ВСІ СВОЇ ЗУСИЛЛЯ ЗАРАДИ ДУХОВНОЇ БАДЬОРОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ ВСІХ ДАРОВАНИХ НАМ МОЖЛИВОСТЕЙ І СИЛ, ОСОБЛИВО ДЛЯ СПРАВ МИЛОСЕРДЯ, ПРО КОТРІ ГОСПОДЬ СКАЗАВ: "Якщо зробите це одному з братів Моїх менших, Мені створите"(Мв. 25,40).
ВЕЛИКА СЕРЕДА
НІЧ НА СЕРЕДУ ГОСПОДЬ ПРОВІВ У ВІФАНІЇ (МВ. 26, 6-17). У ДОМІ СИМОНА ПРОКАЖЕННОГО, У ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЗА НАРАДОЮ ПЕРВОСВЯЩЕННИКІВ, КНИЖНИКІВ І СТАРІЙШИН БУЛО ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ПРО ВЗЯТТЯ ХРИСТА ХИТРІСТЮ І ЙОГО СТРАТИ, - ОДНА ЖІНКА "ГРІШНИЦЯ" (ПОДІБНИХ ВИПАДКІВ БУЛО ТРИ: ЛК. 7, 36-50; ІВ. 12, 1-11; МВ. 26, 6-13 ТА МК. 14,1-9)ПОЛИЛА МИРО НА ГОЛОВУ СПАСИТЕЛЯ, ТИМ САМИМ УГОТОВЛЯЮЧИ ЙОГО ДО ПОГРЕБІННЯ, ЯК ВІН САМ І СУДИВ ПРО ЇЇ ВЧИНОК. ІУДА ІСКАРІОТ ПРИЙМАЄ РІШЕННЯ ПРО ЗРАДУ ХРИСТА.
ВЕЛИКИЙ ЧЕТВЕР
У ЦЕЙ ДЕНЬ ЗГАДУЄТЬСЯ ТАЙНА ВЕЧЕРЯ ХРИСТА З УЧНЯМИ. В АПОСТОЛЬСЬКОМУ ЧИТАННІ ЦЬОГО ДНЯ ГОВОРИТЬСЯ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ТАЇНСТВА ЄВАХРИСТІЇ, ЙОГО МЕТА, ДОСТОЙНИЙ ОБРАЗ ПРИГОТУВАННЯ ДО НЬОГО І ПРИЙНЯТТЯ. У ЦЕЙ ДЕНЬ БОГОСЛУЖІННЯ СПОВНЕНЕ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ПОДІЙ, ЩО ПЕРЕДУВАЛИ РОЗПЯТТЮ ХРИСТА БОГА НАШОГО, РІЗНОМАНІТНИХ ПОЧУТТІВ І ДУМОК, ЩО ЗОБРАЖАЮТЬСЯ У ЦЕРКОВНИХ ПІСНОПІННЯХ. ЦЕРКВА ГЛИБОКО СКОРБИТЬ РАЗОМ З ХРИСТОМ ПЕРЕД ТИМ, ЯК ВІН ЙДЕ НА СМЕРТЬ, РАЗОМ З ТИМ І СПОВНЮЄ СЕРЦЯ ВІРЯН ПОЧУТТЯМ БЛАГОГОВІЙНОЇ ЛЮБОВІ І ПОДЯКИ СПАСИТЕЛЮ. ОСОБЛИВО ПОВЧАЛЬНОЮ Є МОЛИТВА СПАСИТЕЛЯ У ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ, НАВЧАЮЧИ НАС УМІННЮ В УСЬОМУ ПОКЛАДАТИСЯ НА БЛАГУ ВОЛЮ ГОСПОДНЮ ПРО НАС.
У цей день за давнім звичаєм здійснюється обов’язкове прибирання храму і очищення церковних сосудів; прибирання своїх домівок і под-вір’я.
ВЕЛИКА ПЯТНИЦЯ
БОГОСЛУЖІННЯ ЦЬОГО ДНЯ ПРОНИЗАНІ ПАМЯТТЮ ПРО ХРЕСНІ МУКИ І СТРАЖДАННЯ СПАСИТЕЛЯ, ВІДГОЛОСКИ ЯКОГО ВІДЧУТНІ У КОЖНОМУ СЛОВІ І ПІСНОПІННІ. ЦЕРКВА РОЗКРИВАЄ ПОВНУ КАРТИНУ СПАСИТЕЛЬНИХ СТРАЖДАНЬ ХРИСТОВИХ, ПОЧИНАЮЧИ ВІД КРИВАВОГО ПОТУ У ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ І ГОЛГОФИ. ВІДЧУТТЯ, НЕМОВ САМ ПРЕДСТОЇШ ПЕРЕД САМИМ ХРЕСТОМ БОЖИМ. У ЦЕЙ ДЕНЬ ВИНОСИТЬСЯ ПЛАЩАНИЦЯ ХРИСТОВА ДЛЯ ЧИНУ, ЩО НАГАДУЄ НАМ ПРО ПОГРЕБІННЯ ХРИСТОВЕ.
ВЕЛИКА СУБОТА
У ЦЕЙ ДЕНЬ НА БОГОСЛУЖІННІ ЗГАДУЄТЬСЯ ПОГРЕБІННЯ ХРИСТА, ПЕРЕБУВАННЯ ЙОГО ТІЛОМ У ГРОБІ, СХОДЖЕННЯ ДУШЕЮ ДО АДУ. ВВЕДЕННЯ РОЗБІЙНИКА, ЩО ПОКАЯВСЯ, ДО РАЮ, ПЕРЕБУВАННЯ НА ПРЕСТОЛІ З ОТЦЕМ І ДУХОМ І, РАЗОМ З ТИМ, ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ПРИХІД ВЕЛИКОГО І СЛАВНОГО ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА. ВЕЛИКА СУБОТА ПРОНИЗАНА РІЗНИМИ ПОЧУТТЯМИ: З ОДНОГО БОКУ, СКОРБОТИ, ГОРЯ, СЛІЗ, А З ІНШОГО — ВТІХИ, РАДОСТІ І СВІТЛОГО ЛИКУВАННЯ.
Яка історія свята Світлого Воскресіння Христового, або Пасхи?
Свято Воскресіння Христового називається Пасхою (від єврейсь-кого pesach (песах), що означає проходити мимо), за назвою вітхозаповітного свята, встановленого в пам’ять звільнення євреїв від єгипетського рабства. За словами Амвросія Медіоланського, Пасха означає перехід. Назване це свято так у вітхозаповітній церкві — як згадка виходу народу Ізраїлю із полону Єгипта, а у Церкві новозаповітній — як знамення того, що Сам Син Божий, через воскресіння із мертвих, перейшов із світу цього до Отця Небесного, від землі на небо, звільнив нас від вічної смерті і рабства гріху.
Про Воскресіння Христа Церква свідчить вже майже 2000 років. Підтверджують свідчення і давні історики. Зокрема, у своїй праці "Юдейська давнина" відомий історик Йосип Флавій ( І століття н.е.) пише:
"У цей час виступив Ісус Христос, Людина глибокої мудрості, якщо тільки можна назвати Його людиною, вершитель чудесних справ. Коли за донесенням можновладних у нас людей Пілат розіп’яв Його на хресті, то розгубилися й ті, які першими Його возлюбили. Але на третій день Він знову з’явився до них живий".
Ця радісна звістка про Воскреслого Христа Спасителя через багато століть дійшла й до нас:
"Сей день, егоже сотвори Господь, возрадуемся и возвеселимся в онь". "Где твое, смерти, жало? Где твоя, аде, победа? Воскресе Христос и ты низвержен" (Іоанн Златоуст).- так Церква величає це "свято із свят і торжество із торжеств".
Чи є якісь особливі звичаї, які відрізняють свято Пасхи від інших торжеств?
Особливістю є взаємний обмін крашанками переважно червоного кольору зі словами "Христос Воскресе". Цей звичай бере свій початок ще за часів правління імператора Тиверія. У давнину був звичай: коли являлися до великої посадової особи, особливо вперше, підносили дари в знак поваги і любові. Люди бідні зазвичай приносили плоди дерев чи яйця домашніх тварин. Так само прийшла і Марія Магдалина до імператора, принісши в дар крашанки червоного кольору ( як знамення радості перемоги Христа над смертю і очищення нас пречистою кров’ю) зі словами "Христос Воскресе" і повідала йому Євангельську історію життя, смерті і Воскресіння Спасителя. Перші християни, дізнавшись про вчинок святої жінки, почали кожен рік у день пам’яті Воскресіння давати один одному крашанки з тими ж словами, що і ми зараз.
Ще однією важливою особливістю являється освячення і вживання Артосів, що з грецької означає хліб, а у народі просто "пасок".
Історичне походження цього звичаю таке. — Апостоли, що звикли вкушати трапезу з воскреслим Господом, по вознесінні Його на небо, пам’ятаючи Його слова: "Аз есмь с вами во вся дни"(Мф. 28,20), відчу-вали живою вірою невидиму присутність Божу, коли збиралися разом. І звичайним виразом палкої віри в це та звичайним нагадуванням про це було те, що коли вони приступали до трапези, залишали одне місце не зайнятим, на столі напроти цього місця ложили, ніби для Христа, частину хліба, і кожного разу після закінчення трапези, дякуючи Бога, возносили цей хліб зі словами: "Христос Воскресе". Коли потім учні Христа розійшлися по всій землі для проповіді Євангелія, цей звичай розповсюджувався між християнами. До нас дійшов він через апостола Андрія Первозванного. Артос означає, що Христос хресною смертю і воскресінням зробився для нас істинним хлібом життя.
Тож будемо славити Воскреслого Христа не тільки устами, але й нашими справами. Тільки тоді Пасха для нас буде як очищення і спасіння, коли істина Воскресіння Христа стане нашою істиною, основою нашої віри, змістом нашого життя.
Благочинний Світловодського округа протоієрей Олександр Коваленко
Фото: Богдан Дроздов (з архіву)
