У підсумку розмова вийшла напруженою, як завжди на цю тему. Втім, нам вдалося почути різні, навіть, кардинально протилежні думки, і зібрати їх докупи. До списку назв, які здобули найбільшу кількість підтримки потрапили Єлисаветград, Златопіль і Кіровоград.

Ці слухання не репрезентують думки всіх мешканців міста, оскільки тут не було й сотої частини від них. Фокус-групою їх теж не назвеш, бо не було спеціального добору учасників від різних прошарків населення, але вони показують загальні настрої.

Отже, прихильність до старої комуністичної назви невпинно зменшується. Особливо це стало очевидним після демонтажу пам’ятника Кірову. Традиційно сильним сьогодні в суспільстві є запит на "Єлисаветградське лобі". Серед прихильників української назви міста простежується компроміс до однієї назви — Златопіль. І хоч були й інші пропозиції, але вони не отримали належної підтримки, і, навіть, викликали критику з боку однодумців, адже розпорошували голоси на користь опонентів. Тож все більше прихильників "українського лобі" згодні підтримувати єдину назву.

Таким чином, перший крок зроблено — виявлено суспільні думки і настрої. Кожен із трьох представлених варіантів назви отримав своїх прихильників, і тому має право бути винесений на розгляд громади на загальноміському референдумі.

Наступним етапом має стати залучення до цього процесу влади, депутатів всіх рівнів, і розробка механізму проведення референдуму на чергових місцевих виборах та винесення обраної назви на затвердження до Верховної Ради України.

Адже кожен мешканець міста має право вирішувати, яку назву буде носити його рідне місто.

Олександр Ратушняк,
голова Кіровоградського обласного осередку ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка