Аж не віриться, що світловодській делегації у традиційному складі "просвітян" і освітян і навіть із одним козацьким "генералом" (як його називали супутники і, мабуть, дівчата, які з ним просились на фотографування) — отаманом Григорієм Лук’яновичем Сутягою, поталанило ступити ногою на цю землю — "оазис у степу", яка ще не повних 150 років тому була голим степом і лише згодом виплекала на собі театральне майбутнє України, пов’язане з прізвищами Саксаганського, Садовського, Заньковецької.

Тут світ побачили такі всіма знані шедеври класичної драматургії, як "Сто тисяч", "Хазяїн", "Сава Чалий", "Ґандзя" (і ще 7 творів), із хатою, добудованої автором цих п’єс в останній рік життя, аби в ній, згідно з його ж заповітом, народилося 8 його онуків, усі правнуки та 6 праправнуків. Аби дочекатись врочистого покладання об 11:00 28 вересня 2013 року, тій самій хаті довелося багато чого пережити.

Її і знищила наполовину німецька бомба 1944 року, і майже дознищили вже бюрократичним пером. Аж поки, не без підтримки перших осіб літературних кіл України (серед яких був і наш земляк С.Плачинда), 1956 року "Хутір Надія" було оголошено державним заповідником-музеєм. А вже потім був і 1969, коли відкрито пам’ятник Карпенку-Карому в переддень його 125-річчя від дня народження (1970), і 1982, коли до 100-річчя заснування українського театру корифеїв, було повністю відновлено будівлю, і коли було започатковано фестиваль (з 1990 року — Всеукраїнський) "Вересневі самоцвіти". Він цього року і став провісником ще однієї визначної події — 75-річчя народження Кіровоградської області, чий святковий логотип і був представлений на святі Г. Пастух (заступником голови Кіровоградської ОДА), яка підкреслила його універсальність у поєднанні звитяжності степового орла і кіровоградських танцівників на "Майданs’і", і врожайності під благодатним сонцем ланів Степової Еллади (натяком на більш пряму приналежність до останньої є зображення театральних масок).

Ще всі присутні на святі змогли побачити виставку майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, вистави як професійних, так і аматорських театрів, відчути себе "єлисаветградськими театралами", взявши участь і обов’язково перемігши у відповідному конкурсі.

Під останні звуки концерту Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П.К.Саксаганського між чудових вересневих пейзажів світловодці повезли додому натхнення, подароване їм ще одним нашим непересічним земляком-письменником, "Заслуженим діячем мистецтв України" Олександром Жовною.


Сергій Гайдук,
голова Світловодського міського об’єднання Всеукраїнського Товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка