Як представники певної соціальної групи, вони з’явилися в нашому суспільстві ще в минулому столітті, але й до цього часу залишаються для нас загадкою. Їх дещо брутальний зовнішній вигляд, манера поведінки та спілкування виділяють їх із загальної маси громадян. Останнім часом мас-медіа багато уваги приділяє байкерам. Але вони, як і раніше, несуть в собі якусь таємничість і закритість. Тож я вирішив скористатися нагодою і спробувати ближче познайомитися з цими людьми. На подив, вони виявилися досить комунікабельними і приємними в спілкуванні. Я дізнався, що вони з різних місць і їдуть на запрошення своїх світловодських друзів відпочити на березі Кременчуцького моря. Побачивши мою зацікавленість, байкери запросили і мене. Втрачати таку нагоду я не хотів, тому охоче погодився.

В нашому уявленні байкери — це кремезні похмурі чоловіки, які тільки й роблять, що сидять в пабах, п’ють пиво та б’ються між собою. Перша несподіванка мене очікувала на березі водосховища, де мав бути табір байкерів. Нас зустріли молоді люди, одягнені як …. пірати з кінофільмів. З’ясувалося, що це була не просто гулянка, це була піратська вечірка. Усі дні, а це вечір п’ятниці, субота та неділя, організаторами були розписані у стилі модного зараз квесту. Прибулі об’єдналися у дві команди і шукали справжній піратський скарб. На початку, вони мали виграти у карти старовинну мапу, на якій був позначений той самий "піратський скарб". Було по-справжньому цікаво. Команди змагалися у стрільбі на влучність з картопляних гармат та стрейкбольних гвинтівок, проводили змагання з бодіарту, веселі естафети, тощо. Ввечері відбулась імпровізована дискотека. Було весело і цікаво, як в дитинстві. Навіть не вірилося, що цим займаються досить дорослі хлопці і дівчата. На спогад про цю зустріч кожний отримав авторську футболку та іменну монету з "піратського скарбу", який учасники все ж таки знайшли.

По закінченню вечірки, усі дружно прибрали галявину від сміття. Як стверджують місцеві, галявина стала чистішою, ніж до їх приходу.

Спостерігаючи за тим, як розважалися ці дорослі люди, в голову приходили думки філософського змісту про людину та її сутність, а ще про те, що ж об’єднує людей, які приїхали сюди з Кіровограду, Києва, Харкова, Черкас, Кременчука?.. Сьогодні стало модним відпочивати за кордоном. Не хочу сперечатися про якість, а, головне, престижність відпочинку за кордоном. Побувавши на піратській вечірці, я переконався, що для того, що б добре відпочити, не обов’язково їхати далеко за кордон.

По закінченню зустрічі господарі запросили усіх на наступний рік до себе. Обіцяли придумати знов щось цікаве.


Н.Е. Стівенсон
(фото автора)