Річ у тім, пояснив він, що ще нещодавно там, де був вільний проїзд, покладено бордюри… Що ж то вони виходить, дивувався він, раніше, коли й близько не чули і про Конвенцію ООН про права інвалідів, і будівельних норм не було, які дають можливість вільного пересування інвалідам-візочникам, це саме пересування було більш доступним. Зате зараз, коли Україна намагається долучитися до європейських стандартів, у тому числі і у ставленні до потреб людей з особливими потребами, вгатили такі бордюри, що й здоровій людини треба задирати ногу, щоби їх переступити.

…Безумовно, шляхові робітники виконали те, що їм наказало начальство. Але ж те начальство мало би знати, що, згідно вимог Державних будівельних норм, висота бортового каменю в місцях перетину тротуару з проїжджою частиною не повинна перевищувати чотири сантиметри. Треба ж хоч іноді "мозок вмикати", а не лише понижену передачу своїх позашляховиків, щоб переїхати зависокий бордюр. Інвалідні візки такою функцією не наділені.


Віталій Асауленко
Фото автора