А якщо порівнювати ці показники з аналогічним періодом минулого року, прислуговуючись шкалою — кількість захворілих на 100 тисяч населення, — показник захворюваності склав 1115,2 випадки проти 462,8 за 5 місяців 2012 року. Зростання — у 2.4 рази. Показник разючий! Але, заспокоїла Перепеляк, підстав для паніки немає. Навіть, навпаки. І причин тут декілька. По-перше, зазначила лікар-епідеміолог, вітрянка не є якимось смертельно-небезпечним вірусом — летальних, або небезпечних ускладнень, що викликаються цим захворюванням, не зафіксовано за довгі-довгі роки спостережень. По-друге, вітрянка є таким захворюванням, проти якого не проводиться щеплень. А се означає, що імунітет проти цієї хворі виробляється природним шляхом. І він (імунітет) зберігається у людини протягом всього життя. І по-третє, для вітрянки притаманна циклічність спалахування. Тобто, зазначила Перепеляк, в один рік по кількості захворілих спостерігається абсолютне затишшя, зате наступного — без жодних видимих причин — карколомний стрибок. Що можемо спостерігати на прикладі поточного року.

Поєднуючи ці три фактори, підкреслила лікар-епідеміолог, можна констатувати, що спалах вітрянки значно збільшує прошарок населення, яке набуває імунітет у природній спосіб без різних там штучних вакцинацій. Особливо це стосується дітей — адже більшість населення нашої кліматичної зони хворіє на вітрянку переважно, у дитячому віці. А от для людей більш зрілих, якщо вони у дитинстві не встигли перехворіти на вітрянку, це захворювання є набагато небезпечніше — якщо організм ослаблений віковими змінами, або іншими захворюваннями, не виключається навіть летальний фінал. Але, наголосила Перепеляк, за її багаторічний досвід такі факти на наших теренах їй невідомі…

От і добре, заспокоїлись ми і поцікавитись симптомами вітряної віспи. Ця хвороба, відповіла вона, перед тим, як датися ознаки, інкубаційно розвивається в організмі (в залежності від стану імунної системи) протягом 21 дня. Після чого на тлі доволі різкого підвищення температури (до 400С) тіло, окрім долонь та стоп, покривають везикулярні висипання. Для юної генерації вони зникають безслідно. Але у більш дорослих вітрянка залишає на шкірі рубцеві зміни — так звані, віспини. (Найбільш яскравим "віспарем" був совєтський диктатор Сталін, писок якого був рясно подовбаний цією хворобою. Прим. авт.).

— І як же від цієї хворі вберегтися?

— Вітряна віспа передається повітряно-крапельним шляхом. Відтак якось вберегтися від неї практично неможливо. Лікується ж вітрянка зовнішньою обробкою висипань переважно зеленкою Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів можна обробити 3% розчином перекису водню. Бажано одночасно прийняти всередину жарознижуючі препарати у поєднання з антибіотиками. Втім, більш конкретні і адресні рекомендації надаються лікарем.

І останнє на чому наголосила лікар-епідеміолог: якщо у дитячому садочку з’явилась хоч одна дитина, хвора на вітряну віспу, вірогідність інфікування інших дітей дорівнює майже ста відсоткам. "Але панікувати з цієї причини, немає підстав — про що ми з вами щойно говорили,", — підсумувала наша співрозмовниця.

Віталій Асауленко
Фото автора