Яка "Сударушка" справжня?
Свій 28-й День народження "Сударушка" чомусь відзначала не на сцені міського Палацу культури (ПК), де виступала цілих 25 років, а в Районному будинку культури (РБК).І хоч цей зал був, як звичайно на концертах "Сударушки", заповнений вщент і оплески майже за кожною піснею переходили в овації, але чомусь різало око відсутність хоч якого-небудь міського начальства, навіть формального привітання від міської влади не було. Як з’ясувалося, керівник ансамблю Надія Татарнікова в ПК уже не працює.
^ Реклама ^— Вас що, звільнили? — запитую.
— Та ні, — відповідає Надія Яківна, — сама пішла, і 9 дівчат зі мною, не витримали. Там троє тільки залишилися. Знаєте, набридло підкорятися випадковим людям, які, мало розуміючи в нашій галузі, намагаються робити якісь реформи. Ну чому керівником школи чи лікарні ніколи не поставлять будівельника чи електрика? А в культурі це можна. За ці 25 років в Палаці культури змінилося десяток директорів! Та і ревнощі. Кожна худрада будувалася на критиці Татарнікової: "Чому тільки "Сударушка" їде в Київ чи Кіровоград. Чому тільки вас запрошують"? І т.п. Набридло, та і нерви не витримали. Просто не давали працювати.
— Так що, "Сударушці" кінець?
— Ні, навпаки! Пісня — наше життя. Ми спочатку проводили репетиції вдома, бо в Палаці культури перед нами поставили вимогу платити за оренду кімнати для репетицій. І тоді нас запросила директор РБК Любов Власівна Воловик. Ми з радістю погодилися. Вона вимогливий керівник, але ж все по ділу! От що значить працювати під керівництвом фахівця своєї справи! Ми тут як заново народилися. З боку РДА та Райради підтримка повна. І хоч для нас сцена Палацу культури тепер закрита, але ми придбали нового і не менш вдячного глядача, мешканців сіл нашого району. Майже половина нашого репертуару, це українські пісні. До речі, всі учасники нашого ансамблю живуть і працюють в місті. Незрозуміло тільки, чому не стало спільних концертів ПК і РБК, адже у нас, в РБК, багато чудових колективів, які люблять і міські глядачі.
— То тепер все нормально?
— Та не зовсім. Якщо з концертами та репетиціями дійсно все гаразд, то болить інше. "Сударушка" — це бренд, який завдяки нам асоціюється із Світловодськом. Він відомий не тільки в Україні, але і в Росії, де ми часто буваємо з концертами. Це наше дітище і наша власність. А коли ми перейшли в РБК, то нашу назву разом зі званням "Народний" віддали іншому, новоствореному колективу з міського ПК. І тепер, виявляється, "Сударушка" не має права виступати під своїм іменем! Та Бог з ним, цим званням "Народний". Якщо потрібно, то наші дівчата заново завоюють його своїм талантом. Бог з ними, нашими сценічними костюмами, які "оприходовані" ПК, хоч пошиті не за бюджетні, а за наші кошти і на кошти наших спонсорів. Ми, вже працюючи в РБК, три комплекти придбали — спонсори, як і раніше, нас люблять. Але ж прикро і не справедливо! Ось незабаром відбудеться обласний огляд "Калиновий спів". Так ми не маємо права там виступати під своїм іменем! Нонсенс? Ну нічого, ми за своє ім’я ще поборемося.
Сергій ТИШКО
Фото з особистого архіву Н.Татарнікової
— Та ні, — відповідає Надія Яківна, — сама пішла, і 9 дівчат зі мною, не витримали. Там троє тільки залишилися. Знаєте, набридло підкорятися випадковим людям, які, мало розуміючи в нашій галузі, намагаються робити якісь реформи. Ну чому керівником школи чи лікарні ніколи не поставлять будівельника чи електрика? А в культурі це можна. За ці 25 років в Палаці культури змінилося десяток директорів! Та і ревнощі. Кожна худрада будувалася на критиці Татарнікової: "Чому тільки "Сударушка" їде в Київ чи Кіровоград. Чому тільки вас запрошують"? І т.п. Набридло, та і нерви не витримали. Просто не давали працювати.
— Так що, "Сударушці" кінець?
— Ні, навпаки! Пісня — наше життя. Ми спочатку проводили репетиції вдома, бо в Палаці культури перед нами поставили вимогу платити за оренду кімнати для репетицій. І тоді нас запросила директор РБК Любов Власівна Воловик. Ми з радістю погодилися. Вона вимогливий керівник, але ж все по ділу! От що значить працювати під керівництвом фахівця своєї справи! Ми тут як заново народилися. З боку РДА та Райради підтримка повна. І хоч для нас сцена Палацу культури тепер закрита, але ми придбали нового і не менш вдячного глядача, мешканців сіл нашого району. Майже половина нашого репертуару, це українські пісні. До речі, всі учасники нашого ансамблю живуть і працюють в місті. Незрозуміло тільки, чому не стало спільних концертів ПК і РБК, адже у нас, в РБК, багато чудових колективів, які люблять і міські глядачі.
— То тепер все нормально?
— Та не зовсім. Якщо з концертами та репетиціями дійсно все гаразд, то болить інше. "Сударушка" — це бренд, який завдяки нам асоціюється із Світловодськом. Він відомий не тільки в Україні, але і в Росії, де ми часто буваємо з концертами. Це наше дітище і наша власність. А коли ми перейшли в РБК, то нашу назву разом зі званням "Народний" віддали іншому, новоствореному колективу з міського ПК. І тепер, виявляється, "Сударушка" не має права виступати під своїм іменем! Та Бог з ним, цим званням "Народний". Якщо потрібно, то наші дівчата заново завоюють його своїм талантом. Бог з ними, нашими сценічними костюмами, які "оприходовані" ПК, хоч пошиті не за бюджетні, а за наші кошти і на кошти наших спонсорів. Ми, вже працюючи в РБК, три комплекти придбали — спонсори, як і раніше, нас люблять. Але ж прикро і не справедливо! Ось незабаром відбудеться обласний огляд "Калиновий спів". Так ми не маємо права там виступати під своїм іменем! Нонсенс? Ну нічого, ми за своє ім’я ще поборемося.
ДОСЬЄ
Ім’я: Ансамбль російської пісні "Сударушка";
Дата народження: 8 Березня 1985 року.
Місце народження: Будинок Техніки Заводу чистих металів;
"Батьки" засновники: Надія Татарнікова, незмінний керівник ансамблю "Заслужений працівник культури України", володарка відзнаки "За заслуги перед Світловодщиною" і Володимир Татарніков, музичний керівник.
Ім’я: Ансамбль російської пісні "Сударушка";
Дата народження: 8 Березня 1985 року.
Місце народження: Будинок Техніки Заводу чистих металів;
"Батьки" засновники: Надія Татарнікова, незмінний керівник ансамблю "Заслужений працівник культури України", володарка відзнаки "За заслуги перед Світловодщиною" і Володимир Татарніков, музичний керівник.
Сергій ТИШКО
Фото з особистого архіву Н.Татарнікової
Від редакції. Задовго до появи цієї публікації нашого дописувача (у лютому 2012 року), ми, почувши про дещо гучне звільнення Надії Татарнікової з Палацу культури, звернулись до начальниці міського управління культури Надії Клокар аби вона прокоментувала цей крок відомої світловодської артистки… Тоді наша респондентка коментувати причини звільнення Татарнікової відмовилась, повідомивши при цьому, що, попри її особисте умовляння, головна "сударушка" все ж звільнилася за власним бажанням. А за нею з ПК пішли ще кілька учасниць колективу. Всупереч чуткам, вела далі Клокар, звільнена зберігає приязні стосунки з колективом Палацу. У якості підтвердження, головна міська культурологиня пригадала, як напередодні Нового року Татарніковій знадобились сценічні костюми для якогось свого заходу. І вона беззастережно їх отримала. А опісля його проведення — повернула назад. А чутки щодо "смерті" "Сударушки" в стінах Палацу культури Клокар назвала явно перебільшеними — основний склад ансамблю залишився там, там же залишилась його назва і його "народне" звання, залишились і сценічні костюми. Бо все це, за її словами, є надбанням усього міста, а не однієї конкретної персони. Таким чином, підсумувала тоді начальниця управління культури, "Сударушка" в оновленому своєму складі ще не раз порадує численних своїх шанувальників яскравими самобутніми піснями.
