І не лише заспівав — з молодою авдиторією він налагодив "прямий зв’язок", у якому пояснював і відповідав на запитання як історичного, так і політичного характеру. А основне, що на цьому творчому вечері митець презентував останню свою пісню "Ніколи не плач", присвячену протистоянню на невідомій нікому до цього маленькій станції Крути.
Сергій Василюк
"Ніколи не плач"
Роз’ятрений степ, окроплений сніг
Юнацькою кров’ю тих, хто спати не міг.
Заклякли слова, урвались шляхи.
В застиглих очах залишилась ти.
...Ніколи не плач...
...Ніколи не плач...
По наше ідуть скаженії пси,
Ґвалтують, не шкода їм твоєї краси.
Прокльони і мат лунали тоді.
Ніколи не плач на радість орді.
...Ніколи не плач...
...Ніколи не плач...
В веснянім саду бринять солов’ї,
Тут вперше пізнав колись обійми твої.
Мені посміхнись і спробуй забудь.
Погасли вогні. Мене не вернуть.
...Тільки не плач...
Пекельну журбу навік поховай,
Рости козаків і знов у бій проводжай.
Убий лютий щем! Чуєш чи ні?
Ще стане на всіх цієї борні!
...Ніколи не плач...
Фото: СІ
Відео: youtube.com
